Рівне:

Створення та просування сайтів

Чому пес ганяється за своїм хвостом?

Тварини / Здоровя 25-янв, 2022, 12:569 swet 3 966
 

Будь-яка форма поведінки собаки має свою мотивацію. Багатьом знайома ситуація, коли собака ганяється за своїм хвостом, а схопивши, починає терзати і гризти його. Чим пояснюється така біганина? Причин може бути досить багато і не всі вони нешкідливі навіть для хазяів собак. В деяких випадках подібна поведінка свідчить про те, що пес серйозно хворий, а, значить, йому потрібна ветеринарна допомога. Патологія носить назву «синдром лову хвоста». З цієї статті Ви дізнаєтеся, чому собака веде себе неадекватно, стривожено і як відучити її від цієї шкідливої звички.

Основні причини

Причини того, що собака ганяється за хвостом, можуть бути досить різноманітні. Вони становлять три основні категорії:
  • Перша включає особливості поведінки, коли «ловля хвоста» — це поведінкова реакція собаки на різні ситуації (угризіння совісті, за те, що з'їв курку, ганяв кота, нагадив там, де не слід (може бути навіть у собак!)
  • Друга група причин така: собака реагує на фізичний дискомфорт в області задньої частини стегон і ануса.
  • Третю категорію складають різні патології, симптомом яких є больові відчуття і свербіж в цій області (цілком можливо, що пес заражений паразитами - глистами не одного виду)
Окрему і найбільш серйозну причину представляють психологічні проблеми - надзвичайна схвильованість та занепокоєння. Захворювання має назву «синдром лову хвоста» і являє собою самостійну патологію (тоді вже не допоможуть усі нижче зазначені поради)
Фізичний дискомфорт
Все, що доставляє вихованцеві больові або інші неприємні відчуття в області хвоста або крупа, викликає спробу позбавитися від них, що собака і робить, намагаючись дотягнутися до проблемної зони.
Це можуть бути:
Репьяхи - застряглі в довгій шерсті і колючі шкіру, або збилися в ковтуни шерсть в задній частині тулуба (якщо ваш пес бігає по чагарниках, смітниках);
- подразнення та свербіж шкіри в сильну спеку, особливо, при наявності густого вовняного покриву;
- при неправильному купировані хвоста, гострі грані кукси, можуть тиснути і травмувати шкіру;травми хвоста можуть призвести до порушення нервових закінчень і больовим відчуттям у цій області (такі випадки найчастіші, особливо, якщо пес хаотично бігав не там, де треба і отримав добряче від інших собак, або і від їх господарів). Тому потрібно звернутися до ветеринара і гарно обстежити хвоста, бо у собак – це майже другий хребет. 
- Паразити ( глисти якогось одного виду, або і змішані (поліінвазія) змішані гельмінтози, коли в організмі мешкають кілька видів глистів одночасно. Гельмінти, що мешкають в прямій кишці, теж викликають свербіння в області заднього проходу. Собака, у спробі усунути неприємне відчуття, робить різні дії. Окрім кружляння на одному місці вона може їздити на попі по підлозі. Гельмінтоз — особливо часта причина «лову хвоста» в тому випадку, якщо собака веде вуличний спосіб життя, бігає до "подружок", по помойках, або її раціон містить сире м’ясо. 
Ветеринари вказують на останню причину - найпоширенішу. Тоді ви можете обійтися і без ветеринарних клінік. Для цього потрібно подивитися язик свого домашнього улюбленця: у собаки рожевий язичок із чистими заглибинами та відсутнє більмо на зениці ока (якщо чітко видно зрачок) – свідчить, що ваш пес цілком здоровий!Якщо ж на язику є наліт будь-якого кольору – то ви в домашніх умовах можете добавити ліки від глистів в їжу собаки - визначивши його вагу. Можна скористатися навіть і ліками для людей, адже гельмініти, що у собаки, що у людей – одні і тіж. А щоб убезпечити і себе, то заодно і собі протравіть глисти. Бо з давніх давен медицина свідчить про випадки, коли люди заражалися глистами від своїх домашніх улюленців і навіть це було дуже частою причиною летальних випадків не лише в простолюдинів, а й у царів і вельмож. Незабувайте, що 3—е місце в світі по захворюваності серед інфекційних хвороб займають кишкові гельмінтози; 25 % населення Землі уражено гельмінтозами; за оцінками близько 100 млн. дітей мають затримку в рості та інші серйозні негаразди через гельмінтози. Захворювання печінки, легінів, кишечника і навіть головного мозку на 90,5% складають причини наявності паразитів.
Ліки для вигнання глистів («умертвіння черв'яків»), описання яких містить ще папірус Еберса, включає серед інших компонентів і «кісточки фініків і рослини дісарт по 1/8 частини, солодкого пива — 25 частин». Пропис закінчується словами: «зварити, змішати, випити — вийде зараз». Арнольд з Віланова — один з авторів Салернського Кодексу здоров'я (Regimen Sanitatis Salernitanum) на початку XIV ст. рекомендує інший засіб: «Не цурайтесь від м'яти за те, що вона не поспішно з живота і шлунка глистів та черв'яків виганяє». Ібн-Сіна (980—1037) наводить такі ознаки наявності у хворого паразитичних черв'яків: слинотеча, нудота та метеоризм після їжі, скрип зубами, особливо уві сні. Він називав глистів - "демонами", бо не лише тварини, а й люди поводили себе неадекватно, агресивно. Для лікування «демонів» аскарид, Ібн-Сіна рекомендує пити настій цитварного полину з молоком, а від гостриків приймати оман та чистотіл з цукром, запиваючи водою. Ці рекомендації з точки зору сучасної медицини не викликають заперечень, хоча, безумовно, сучасні препарати є значно більш ефективними і менш токсичними. Митрополит Серафим (Чичагов), у своїх «Медицини бесідах» дає рецепт: «Дві столові ложки очищеного гарбузового насіння дрібно потовкти, і залити чотирма ложками спирту. Настоювати три дні. Процідити і приймати теж три дні. Схема прийому: по двадцять крапель настоянки на столову ложку води щогодини».
Будьте здорові!
Схожі новини
Створення та просування сайтів
Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору