Що спільного між світом цивілізації та відьомськими штучками у ХХІ столітті ?

Актуально / Цікаво 07-лип, 2022, 10:309 swet 1 278

„Таке витончене поєднання Сонця, Планет і Комет

не могло статися інакше, як за наміром і владою могутньої та

премудрої Істоти, яка... керує усім світом не як душа

світу, а як Володар Всесвіту. Бо... від сліпої необхідности природи,

яка скрізь і завжди одна і та сама, не може відбуватися зміна речей”.

Ісаак Ньютон (1642-1727)

Багато хто вважає, релігію, віру в Бога фантастикою, банальною, застарілою чи традиційною казкою. Та насправді духовний світ важливіший за фізичний, адже він вічний. Напревеликий жаль, ми тут лише гості. Людина створена Богом за образом і подобою Його на Землі має найважливішу місію - вибрати, який духовний світ вона обирає у вічності. Для цього вона має спочатку вибрати – кому саме вона служить. Диявол – не якась казкова істота чи міф, він реальний. Його завдання – погубити душу людини, віддалити її від Бога, засіяти в людських серцях зло, ненависть, розбрат. Та найголовніше його завдання – зробити так, щоб люди не вірили в Бога і не довіряли Йому. Він є дуже хитрий, інтелігентний. Біблія називає диявола батьком обману чи брехні. Найголовніше завдання сатани. – різні шляхи до того, щоб люди втратили віру і відвернулися від Бога. Для цього використовуються різні методи і прийоми. Найперше – це обман у різних сферах, різними шляхами. Сіяти сумнів у свідомості людини – це основна його зброя. Релятивізм - це ідея про те, що не існує такого поняття, як правда. Диявол не хоче, щоб люди вірили у правду, бо якщо правди нема, то не існує правильного і неправильного, а якщо нема неправильного і правильного, тоді годиться все. Релятивізм повсюди наявний у нашому суспільстві. Він набирає різних форм за принципом - «Будемо пить, гулять, бо завтра помремо…». Сумніви у свідомість людини про існування Бога кинули, як наука, так і примітивний відьомський промисел, бабки-гадалки якого одурачують людей, що вони щось можуть, а насправді – це слуги сатани – завдання яких відвести людину від Божої Істини, заплутавши її у нечисті тенета.

Живемо в християнській державі і більшість із нас вважають себе християнами, але, дивлячись на наше суспільство, можна сказати, що в нашому суспільстві і в нашому житті є мало християнського. Не дивлячись на те, що християнство в Україні існує вже більше тисячі років, сміливо можна сказати, що ми все ж таки залишаємося язичницькою країною, ми не навчилися бути справжніми християнами. диявол зазіхає на чистоту нашої віри - він змішує віру в Бога з численними забобонами, прикметами. Нерідко пересічній людині дуже важко відрізнити правдиву віру і вигадку чи забобон, адже в них усі сліпо вірять. Основна причина – люди не читають Біблії, яка дає відповідь на усі запитання. Ворожіння, забобони, гадання на картах, виливання воску, викачування яєць, викликання духів померлих, поклоніння демонам, – все це є гріхом проти першої заповіді: ”Хай не буде в тебе інших богів окрім Мене ” Вих. 20, 3 ; Втор. 5, 7. Україна дала Церкві багатьох святих, багато людей віддало своє життя за віру, за любов до Батьківщини, особливо в часи комунізму, коли було знищено багато храмів, коли в нас хотіли забрати Бога. А там, де немає Бога, своє коріння запускає диявол. Він є ворогом Бога і ворогом людини. Маги – це також і неконтрольований бізнес. А скільки християн в нашій країні вірять в гороскопи, ходять до ворожок, гадалок, екстрасенсів, котрих є чимало. Проте дуже часто християни самі займаються магією, виправдовуючи себе, що вони займаються білою магією, яка нібито добра. Насправді немає ані білої магії, ані чорної. Джерелом всієї магії є диявол. Виливання воску, викачування яєць, ворожіння на картах, на руках чи будь-яке інше, є тяжким гріхом проти першої заповіді. Різні пороблення, привороти, відвороти, різні порчі – це все справа рук диявола, і багато християн ходять до таких бабок, ворожок за допомогою і за порадою, лишають Бога, церкву, а йдуть в руки диявола. Часто ворожки, чаклунки, провидиці у своїй практиці використовують образки, хрестики, свічки, тобто прикриваються Богом, і тим самим притягують наївних, нещасних людей. Не раз люди кажуть: „ вона теж молиться”, але насправді, це не молитва, а заклинання. Ми ж чудово знаємо, що диявол є обманщиком, він є дуже інтелігентний, маскується добром, щоб вчинити зло. Біблія навчає нас, щоб ми були обережні. Святий апостол Петро навчає нас такими словами: "Будьте тверезі, пильнуйте, бо супротивник ваш диявол ходить рикаючи наче лев і шукає кого б пожерти". 1Петра 5,8-9. А люди все ж таки замість Бога вибирають диявола і його знаряддя, тобто ворожок, гадалок, чаклунів, гороскопи, екстрасенсів. Не раз люди маючи великі проблеми замість Бога шукають допомоги в диявола. А Бог каже: "Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?” Так у будь якої провінціальної відьмочки закрадається зверхня думка; "А може справді станемо такі як Бог?!" Народжується ідея власної неперевершености. Дехто ії боїться, бо вірить у їх, як надприродну силу, а насправді - це людина, в носі якої віддих повітря... Людина має боятися лише Бога - Творця.

Наприклад, святкування язичницького свята Купала, до якого язичники, щоб виглядало більш правдоподобно віднедавна причепили ще й Івана – здається таким собі безобідним вшануванням звичаїв і традицій наших предків-язичників, які мали кровну помсту, чіпляли на ворота черепи з рогами від волів, які уособлювали нечисте божество – молоха. Це не лише гарне водіння хороводів, співання пісень, а й поклоніння вогнищу, потужне відведення людини від Істини – поклоніння Єдиному Богу – Творцю Всесвіту, на подобі Якого створена людина. .
Послухаймо, що говорить нам Біблія про магію, тобто про ворожок, гадалок, чаклунів і т.д. В книзі Левит читаємо такі слова: „ Не звертайтеся до тих, хто викликає мертвих, і до чарівників не ходіть, і не доводьте себе до опоганення від них. Я Господь, Бог ваш” Лев.19,31.У книзі Второзаконня читаємо: „ Не повинен знаходитись у тебе той, хто провадить сина свого або дочку свою черех вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; будь непорочним перед Господом Богом твоїм, бо народи ці, яких ти виганяєш слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій” Втор. 18,10-14. Також пророк Єремія в своїй книзі говорить: „ Бо так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів; нехай не зваблюють вас пророки ваші, які серед вас і ворожбити ваші” Єр. 29,8. В першій книзі Царів читаємо: „ І помер Самуїл і оплакували його всі ізраїльтяни і поховали його в Рамі у місті його. Саул же вигнав чаклунів і ворожбитів із країни” 1 Цар. 28,3.

Наука також століттями вводила в оману людей по всьому світу. Будь які наукові, географічні, історичні, археологічні відкриття, які доводили факти з Біблії не афішувалися. Кому це вигідно? Насправді усі, хто заперечує Бога буде посоромлений і "списаний на піску", "…бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!" , бо "вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло", а тим паче, як те тіло сіє брехню, щоб звести людей до нечистого.

Сцієнтизм - це ідея про те, що єдиною правдою є правда наукова. Ніхто не визначає її як таку. Це - потужна брехня сатани, тому що це одна з речей, яка просто приймається суспільством. "Всі ми знаємо, що наука заперечила Біблію, правильно?" Неправильно. Вся істина є Божою істиною, і справжня наука є завжди сестрою справжньої теології. Сцієнтизм це відгалуження передбачуваного атеїзму. "Не існує Бога. Є лише закони науки. І все". Хоча ми знаємо багато науковців, які в результаті приходили до висновку і визнавали, що лише Вищий Розум міг так все досконало і гармонійно створити. Наприклад, вчені нещодавно висунули нову версію причин Кембрійського вибуху. Спромоглися влити нову чергову порцію єресі, що Кембрійський вибух став періодом планетарного перезавантаження, яке дало поштовх появі низки нових видів багатоклітинних організмів. Ця подія супроводжувалася різким ослабленням магнітного поля Землі і вчені вважають, що причини ховаються у процесах, що відбувалися глибоко в ядрі нашої планети. Як відомо, це проблема, яка час від часу виникала, як феномен раптового виникнення життя. Згодом ядро почало твердіти. Це спонукало рух зовнішнього ядра і відновило силу магнітного поля планети. Як показало дослідження, формування внутрішнього ядра відбулося саме перед тим, як почався Кембрійський вибух – різке збільшення кількості живих істот на планеті і поява у багатьох екзоскелетів. В кожній з таких «науково точних» і переконливих версій є своє "але". До сьогодні при великому розвитку науки ніхто не може пояснити коли і як почало формуватися тверде залізне ядро Землі. Насправді – це всього-на-всього ще одна версія єресі, яка згине, так само, як і виникла. Така течія окозамилювання та запудрювання мізків є дуже поширеною. Протягом усього існування людства із самого початку азів науки, антихристи використовували різні версії заборони Бога. Це - дарвінізм, теорія великого вибуху, початок життя з океану, з інших світів тощо. Вчені різних країн час від часу оголошують сенсації, які інколи самі собі суперечать за законами науки. Через деякий час ці сенсації визнаються хибними, бо з’явилися нові, які поглинають старі. Є такі «відкриття» та «сенсації», які вже забуті чи заборонені, а все лиш через те, що Бог – Творець світу і Всесвіту, Той, Хто був, є і Який гряде. «Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть».

Приблизно розуміючи наслідки катастрофи люди сьогодні вже створюють підводні, підземні бункери і навіть планують щось подібне створити в космосі. Біблія це все передбачила, і каже, що це все марно, бо катастрофа буде не лише планетарного, а всесвітнього масштабу і «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, ринуть, а земля та діла, що на ній, згорять…»

"Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її".

https://www.youtube.com/watch?v=IzhlmOWA5J4
„ Я той, хто є”. Вих. 3, 14. Ось свідчення науковців, вчених мужів, які пізнали, що Бог є!

Макс Планк (1858 -1947), німецький фізик, Нобелівська премія 1918 р.: „Релігійній людині Бог даний безпосередньо і первинно. З Нього, Його всемогутньої волі походить все життя... Хоча Він і непізнаваний розумом, та, однак, проявляє себе і за допомогою релігійних символів, вкладаючи своє святе послання в душі тих, хто, віруючи, покладаються на Нього”.

Ісаак Ньютон (1642-1727): „Чи було збудоване око без розуміння оптики, а вухо без знання акустики? Яким чином рухи тіл підпорядковуються волі і звідки інстинкт у тварин?... І якщо Він вчинив так, то не слід філософії шукати інше походження світу або покладати, що світ міг виникнути з хаосу лише за законами природи...”

Йоган Медлер (1794-1874), німецький астроном: „Справжній природодослідник не може заперечувати Бога, бо хто так глибоко, як він, зазирає до Божої майстерні і має нагоду подивляти вічну Премудрість, той мусить покірно прихилити коліна перед діяльністю найвищого Духа”.

Артур Едінгтон (1882-1944), англійський астроном: „Захоплення величчю творіння, збагнення мистецтва, туга за Богом підносять душу, яка шукає в цьому втамування глибокої потреби своєї природи. У нас самих знаходиться оправдання цього устремління. Воно проявляється у могутньому інстинкті, який пробуджується в нас разом із нашою свідомістю, у внутрішньому світі, дарованому Вищою Силою”. І ще: „Матеріялізм і детермінізм, ці два домашні божки XX ст., що вірили, нібито світ можна з’ясувати механічними чи біологічними поняттями, як добру машину, в якої один зубець приводиться в рух іншим зубцем, – внаслідок досягнень новітніх наук мусять бути відкинуті... Сучасна наука найочевидніше приводить нас до Бога”.

Алесандро Вольта (1745-1827), італійський фізик: „Я вивчав основи віри, читав книги оборонців віри та її противників, обдумував усе, що свідчило за віру і проти неї. Так отримав я найсильніші докази, щоб переконати розум... Я не соромлюсь Євангелії”.

Андре Ампер (1775-1836), французький фізик: „Яким великим є Бог і яким дрібним перед Ним є наше знання».Ганс Ерстед (1777-1851), датський фізик: „Усяке ґрунтовне дослідження природи закінчується визнанням існування Бога”.

Антуан Бекерель (1852-1908), французький фізик: „Мої дослідження самі привели мене до Бога”.Роберт Мілікен (1868-1953), американський фізик: „Наукових підстав для заперечення віри немає. Якщо хтось не може поєднати одне і друге, то причина є лише в ньому самому. Наші наукові здобутки є такі великі порівняно із знаннями, що їх мало людство сто років тому. Але в порівнянні з тим, чого ми ще не знаємо, вони є мізерні, майже ніякі. Люди, які мало знають науку, та й люди, які мало знають про релігію, можуть сперечатися, а слухачі можуть думати, що це наука сперечається з релігією, тоді як насправді тут зійшлися лише два види неуків”.

Артур Комптон (1892-1967), американський фізик, Нобелівська премія 1927 р.: „Наука не лише не є суперечною з релігією, але на наших очах вони стають союзниками. Глибше пізнаючи природу, ми ближче знайомимося з Богом Природи і з тою роллю, яка нам призначена в Його космічній драмі”.

Альберт Ейнштейн (1879-1955), Нобелівська премія 1921 р.: „Вірую в єдиного Бога і з чистим сумлінням можу сказати, що ніколи не відчував симпатії до атеїстів. Людство без релігії перебувало б у варварському стані свого розвитку... Релігії, мистецтва і науки – це три вітки одного дерева. Усі ці устремління спрямовані до облагороджування життя людини, до того, щоб вивести індивідуум зі сфери суто фізичного існування у сферу свободи». І ще: „Кожний серйозний природодослідник повинен бути якимось чином людиною релігійною. У безконечному універсумі проявляється діяльність безконечно досконалого Розуму. Звичайне уявлення про мене як про атеїста – велика помилка. Якщо це уявлення про мене як про атеїста взяте з моїх наукових праць, то можу сказати, що моїх робіт не зрозуміли”.

Альфред Кастлер (1902-1988), французький фізик, Нобелівська премія 1966 р.: „Я не можу зрозуміти світ без Творця, тобто без Бога”.

Огюстен Коші (1789-1857), французький математик: „Я – християнин. Це значить, що я вірую в божественність Христа, як вірували... майже всі великі астрономи і математики минулого. Мої переконання не є наслідком отриманих у спадщину забобонів, але глибоких досліджень”.

Ернст Сіменс (1816-1892), німецький інженер, засновник електротехніки: „Чим глибше ми осягаємо закони природи, тим скромнішими стають наші претензії, тим сильнішим є наше здивування перед безконечною Премудрістю, яка організовує універсум”.

Гульєльмо Марконі (1874-1937), італійський фізик і винахідник: „Я пишаюся тим, що я людина віруюча. Я вірю в силу молитви. Я вірю в молитву не лише як католик, а й як учений”.

Вернер фон Браун (1912-1977), німецько-американський фізик, конструктор космічних ракет: „Поширеною є думка, нібито в епоху космічних польотів ми вже так багато знаємо природу, що нам більше не потрібно вірити в Бога. Ця думка цілком помилкова. Лише нове звернення до Бога може врятувати світ від катастрофи, яка насувається. Наука і релігія – це сестри, а не вороги”.

Роберт Бойль (1627-1691), англійський хімік: „Справжній природодослідник ніде не може проникнути у пізнання таємниць творіння без того, щоб не відчути перст Божий”.

Карл Лінней (1770-1778), шведський природодослідник: „Вічний, безмежний, всезнаючий і всемогутній Бог пройшов мимо мене. Я не бачив його лицем до лиця, але відблиск Божества наповнив мою душу безмовним здивуванням. Я бачив слід Божий у Його творінні, і що за сила скрізь, навіть у найдрібніших, найнепомітніших Його творіннях, що за мудрість! Що за невимовна досконалість!”

Густав Фехнер (1801-1887), німецький фізіолог: „У Бозі заспокоюється душа моя. Оскільки Бог живе, то й я живу. Бо лише Він має життя. Я не можу існувати, якщо Він не посприяє мені”.

Луї Пастер (1822-1895), французький мікробіолог: „Світ сміятиметься колись з глупоти нашої модерної матеріялістичної філософії. Бо ось я чим більше вивчаю природу, тим більше зростає моє здивування й остовпіння перед ділами Творця”. І ще: „Тому що я багато науково розмірковував, маю віру бретонського селянина, а якби думав ще більше, мав би віру бретонської селянки”.

Фр. Десауер (1881-1968), німецький біофізик: „Якщо протягом останніх 70-ти років на нас звалився шквал відкриттів і винаходів, то це означає лише, що Бог-Творець говорить з нами голосніше, ясніше, ніж коли-небудь у минулому”.

Леконта дю Нюї (1883-1947), французький вчений: „Усі ті, хто бездоказово і систематично роблять зусилля витравити ідею Бога, здійснюють низьку й антинаукову справу. Я вступив у життя з модним на той час скептицизмом. Мені було потрібно 30 років праці в лабораторії, щоб переконатися, що мене свідомо обманули ті, в обов’язки яких входило мене просвітити, хоча б просто признатися в своєму незнанні. Я прийшов до такого переконання, вивчаючи біологію, і я переконаний, що неможливо ні одному вченому, якщо лише він не перебуває у стані засліплення та недобросовісності, не прийти до цього висновку... Якщо ми правильно розшифрували знамення часів, людство знайде своє спасіння лише в релігії, заснованій на глибокій християнській вірі, яка черпає життя у своїх початкових ідеалах, в релігії, усвідомленій в сучасних досягненнях науки... Ніколи ще за 2000 років існування Церкви до неї не зверталися з таким настирливим закликом, ніколи ще вона не мала такої можливості здійснити своє призначення – дати людству надію і вказати йому шлях життя”.

У 2017 році вчений Грешем-коледж Мартін Джон Ріс офіційно заявив, що останні наукові відкриття підштовхнули його на роздуми про те, що від атеїстичного світогляду необхідно відмовитися. Автор понад 500 наукових трактатів в області астрономії та астрофізики в якийсь момент прийшов до того, що Бог дійсно існує. Вчений зазначає, що тільки таким чином можна пояснити появу першої системи репродукування. На сьогодні наука, незважаючи на численні відкриття, так і не могла розгадати особливості ДНК-молекули – цей складний механізм зберігає в собі настільки великий обсяг інформації, що просто не міг виникнути з нізвідки. Згоден з колегою директор Міжнародного інституту прикладної та теоретичної фізики Анатолій Акімов. У своїх дослідженнях російський вчений стверджує, що Бог існує і люди можуть бачити його чудеса. Він наполягає, що багато вчених-фізиків вірять і вірили в Бога, а до відкриттів Ісаака Ньютона наука і релігія об’єдналися в один комплекс. Акімов наполягає, що і сам Ньютон, який був людиною глибоковіруючою, відзначав, що свої закони механіки вивів з Божого писання.

Підсумовуючи це далеко не все намисто імен вчених, які визнали, що Бог є, можемо сказати: "Його велич небо окриває, і земля Його повна слави” Ав. 3,3. Із наведених вище слів вже вкотре бачимо підтвердження: Бога неможливо пізнати розумом. Він відкривається сам у нашому серці через молитву. Господь є завжди поряд з нами і звертається до кожного: "Я – Путь, Істина і Життя!” (Ів. 14, 6).
Читайте також: Чому Івана Купала вважається язичницьким