Рівне:

Створення та просування сайтів

Археологія продовжує підтверджувати Біблію

Головна / Мистецтво, культура / Актуально / Цікаво 15-сер, 2023, 14:209 swet 1 071
15 серпня - День археолога
И пошел царь и люди его на Иерусалим, против его жителей. Город Давида
З того часу, як міжнародна експедиція археологів знайшла Місто Давида найвідомішого царя Ізраїлю, якого Сам Бог називав Своїм Другом – археологи з 2018 року не перестають нас радувати та дивувати відкриттями та знахідками. Адже  в наші дні вони знаходять речі, які підтверджують описання Старого Заповіту, перекреслюючи версії різних скептиків та окозамилювачів.
Більш того, різні новітні технології допомагають встановити точну дату тій чи іншій речі, а не приблизно встановлювати датування, маніпулюючи століттями. Адже Біблія нам чітко вказує, що людський рід проживає на землі понад 6 тисяч років, і аж ніяк мільйони років перетворюючись в процесі праці з мавпи на людину. Ніхто не заперечує, що тварини, зокрема, і мавпи були на Землі мільйони років тому, адже Творець створив спочатку тваринний і рослинний світ, а людину, як вінець творіння, щоб цим усім мудро користувалася.
Наприклад, проаналізувавши дерев'яну підлогу будівлі, ритуальний кубок та кісточки оливок і встановили, що місто існувало у 1006-950 роки до н. е. тощо. 
"Ми впевнені в тому, що наші висновки інші археологи та історики сприймуть скептично, особливо з огляду на те, які матеріали ми використовували для датування. З іншого боку, навряд чи хтось буде заперечувати, що вік всіх зразків наближається до позначки в 3 тисячі років. Це вселяє в нас упевненість і вказує на те, що ми навряд чи помилилися", — заявив Аврахам Фауст з Інституту археології в Рамат-Гані Ізраїль.

Споруда була оточена стіною висотою в 1,5 метра. Це змусило вчених повірити, що "велике царство" Давида і Соломона дійсно існувало. Жодна інша культура, яка існувала тоді на території Близького Сходу, не будувала будинки подібним чином і не використовувала такі матеріали.

Цікаві археологічні роботи у великих масштабах почали проводитися зокрема ще з 1967 року в Єрусалимі. Багато з місць розкопок тепер доступні для широкого загалу, тому відвідаймо декотрі з них і подивімося, як археологічні дані перегукуються з біблійною історією. Район, названий у Біблії горою Сіон, на якій було збудоване давнє Давидове Місто, не вирізняється нічим на тлі сучасного Єрусалима. Під час розкопок Давидового Міста, котрі очолював у 1978—1985 роках нині покійний професор Їґель Шіло, на східному схилі пагорба було виявлено масивну каскадну споруду, або підпірний мур.

Професор Шіло заявляв, що це повинні бути рештки величезного фундаменту підпірних мурів, на якому євусеяни (місцеві мешканці ще до Давидового завоювання) збудували фортецю. Він пояснював, що каскадна споруда, знайдена ним угорі цих підпірних мурів, належала до нової твердині, яку Давид побудував на місці фортеці євусеян. У 2 Самуїла 5:9 ми читаємо: «Осівся Давид у твердині, і назвав ім’я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині».

Коло цієї споруди є входи в систему водопроводу давнього міста, частина якої, походить від часів Давида. Деякі біблійні згадки про систему єрусалимського водопроводу викликають певні запитання. Приміром, Давид сказав своїм людям: «Хто вдарить на євусіїв, пролізе через водопровід і досягне» ворога (2 Самуїла 5:8,). Це зробив Давидів провідник Йоав. Що точно означає вислів «водопровід», або водний тунель?

Постають інші запитання щодо відомого Сілоамського тунелю, який, мабуть, викопали інженери царя Єзекії у восьмому сторіччі до н. е. і який згадується в 2 Царів 20:20 та 2 Хронік 32:30. Як змогли дві бригади тунелебудівників зустрітися, копаючи з різних кінців? Чому вони вибрали звивистий, набагато довший шлях для тунелю, ніж прямий? Як нагніталося повітря для тунелебудівників, адже в той час вони, очевидно, використовували олійні світильники?

Журнал «Огляд біблійної археології» (англ.) дав можливу відповідь на ці запитання. Ден Ґілл, геологічний консультант під час розкопок, сказав: «Давидове Місто лежить на добре розвиненій карстовій формі рельєфу. Карст — це геологічний термін, який вживається для опису явища, що призводить до нерівномірності рельєфу — порожнин, печер, шахт, утворених ґрунтовими водами, що просочуються і проходять через підземні кам’яні формації.  Геологічне дослідження підземних водопровідних споруд під Давидовим Містом виявляє, що тут попрацювали фахівці, котрі розширили природні (карстові) порожнини й шахти, переробивши їх у діючу систему водопостачання».

Завдяки таким даним можна пояснити, як прокопали Сілоамський тунель. Він міг тягнутися під пагорбом звивистим шляхом природного каналу. Бригади, які працювали з кожного кінця, могли прокопувати тимчасовий тунель, видозмінюючи існуючі печери. Далі було викопано похилий канал, щоб вода текла від джерела Ґіхон до ставка Сілоам, який, правдоподібно, був усередині міського муру. Цей водопровід став справжнім досягненням інженерії, бо різниця висот двох кінців цього тунелю становить всього-на-всього 32 сантиметри, хоча його довжина — аж 533 метри.

Учені вже давно з’ясували, що мешканці цього давнього міста використовували як основне джерело води джерело Ґіхон. Воно було за міськими мурами, однак містилося достатньо близько, аби до нього можна було прокласти тунель та викопати шахту завглибшки 11 метрів, що дало б жителям можливість черпати воду, не виходячи за межі захисних мурів. Цю споруду названо шахтою Уорена, на честь Чарлза Уорена, який знайшов цю систему 1867 року. Але коли було прокладено тунель і шахту? Чи вони існували за Давидового часу? Чи Йоав використовував цей водний тунель? Ден Ґілл відповідає: «Щоб пересвідчитись, чи шахта Уорена справді природна порожнина, ми взяли з її нерівних мурів уламок вапнистого відкладу для аналізу на наявність вуглецю С14. У цьому уламку не було вуглецю, а це вказує на те, що відклад має понад 40 000 років. Це дає підставу вважати, що ця шахта не є рукотворною».

На території будівлі були виявлені великі кам'яні уламки, обпалені дерев'яні балки і численні обгорілі керамічні осколки - свідоцтва руйнівної пожежі. Важливість самої будівлі можна оцінити, крім іншого, за його розміром, тонко вирубаному і прикрашеного тесаного каменю, з якого вона було побудована, і якості архітектурних елементів, виявлених в шарах руйнування: наприклад, залишки полірованої підлоги з гіпсу, яка звалилась на нижній поверх.
Друк і булла, кожен розміром близько одного сантиметра, були розшифровані доктором Анат Мендель-Геберовіч з Єврейського університету в Єрусалимі та Центру вивчення стародавнього Єрусалиму. Грунтуючись на Писанні, вона датує їх серединою сьомого - початком шостого століття до н.е.
Відбиток печатки, що датується періодом Першого Храму, містить слова: «належить Натан-Мелех, Слуга Царя». Ім'я Натан-Мелех з'являється один раз в Біблії, в четвертій книзі Царств 23:11, де він описаний як чиновник при дворі царя Йосії, який взяв участь в релігійній реформі, проведеній царем: «У минулому юдейські царі ставили коней і колісницю біля входу в храм Господа, біля кімнати Нетан-Мелеха, важливого службовця. Ці коні і колісниця були для шанування бога сонця. Йосія прибрав цих коней і спалив колісницю».
«Ці артефакти свідчать про високорозвинену систему управління в Юдейському царстві і додають інформацію для нашого розуміння економічного статусу Єрусалиму і його адміністративної системи в період Першого Храму, а також дані про найближчих чиновників царя і адміністраторів, які тоді жили і працювали в столиці», - зазначають Гадот і Шалев. «Знахідка такого суспільного будинку на західному схилі міста Давида розширює наші знання про структуру міста в цей період і розмір його адміністративного кварталу».
Із 2018 року у Місті Давида знаходять печатки, писемні пам'ятки, які свідчасть про ізраїльських та іудейських царів, перстні, монети із надписами про царів Єзекію, Йосію, пророка Натана і відданого воїна Урію, про якого Біблія нам описує драматичну історію, після якої починається падіння Давида, якого Бог попередив через пророка Натана. Адже, якщо до цього моменту Сам Бог ставив іншим у приклад ходіння Давида і говорив про Давида "... та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував заповідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах Моїх...",
то після збулися до останньої йоти слова Бога, які він прорік через Натана.
Глава 12. "И послал Господь Натана..." | Я-Тора 
" І послав Господь Натана до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий.
2 У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої.
3 А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка.
4 І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов...
5 І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке.
6 А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився.
7 І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки.
8 І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.
9 І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.
10 А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.
11 Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця.
12 Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.
13 І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!
14 Та що ти спонукав зневаження Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре.
15 І пішов Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жінка, і воно захворіло.
16 А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.
17 І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом.
18 І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.
19 А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло.
20 І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв.
21 І сказали йому слуги його: Що це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, ти встав та й їв хліб?
22 А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?
23 А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене...
24 І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,
25 і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа.
26 А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто.
27 І послав Йоав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води.
28 А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям.
29 І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її.
30 І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
31 А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму". Місто Рабба - місто води - це і є те місто, яке знайшли археологи три роки тому. 
Також під час розкопок у Єрусалимі вдалося виявити легендарну фортецю, яку захопив давньоєврейський цар Давид. Ізраїльський археолог Елі Шукрон каже, що під час розкопок у Єрусалимі йому вдалося знайти легендарну цитадель, захоплену царем Давидом під час завоювання Єрусалиму близько трьох тисяч років тому.
1411663
«Це цитадель царя Давида, це цитадель Сіону, те, що цар Давид відібрав у євусеїв — доєврейського населення Юдеї, що заснувало Єрусалим», — заявив він. На розкопках вдалося виявити оборонні споруди, складені з каменів вагою п'ять тонн, а також залишки рову і тунелю для подачі води в цитадель. Археолог встановив, що оборонні стіни були зведені близько 3,8 тис. років тому — за 800 років до захоплення укріплень царем Давидом. «Я знаю кожну дрібну деталь Міста Давида. Я не бачив жодного іншого місця, як це, з такими гігантськими фортифікаційними спорудами», — додав Елі Шукрон.
 
Шукрон веде розкопки Міста Давида – найстарішого населеного району Єрусалиму на місці стародавнього міста євусеїв від 1995 року. Заяви про відкриття, зроблене Шукроном, викликали критику у низки фахівців. Однак більшість археологів в Ізраїлі не заперечують існування царя Давида, але сперечаються про приналежність різних археологічних об'єктів, знайдених у Єрусалимі, до епохи легендарного царя. Давид царював близько 1005 — 965 рр.. до н.е. Близько семи років він був царем Юдеї, а потім 33 роки — об'єднаного царства Ізраїлю та Юдеї зі столицею в Єрусалимі. Його образ традиційно вважається прикладом ідеального правителя. Згідно зі старозавітними пророцтвами, з роду царя Давида по чоловічій лінії повинен вийти Месія. Захоплення Єрусалима Давидом описане у Біблії: «І двигнувся Давид і ввесь Ізраїль на Єрусалим, тобто на Євус, бо були євусії мешканцями того краю. Мешканці Євусу сказали Давидові: «Не ввійдеш ти сюди!» Але Давид здобув таки твердиню Сіон, тобто Давидгород. Давид сказав: «Хто першим розіб'є євусіїв, той буде головою й князем.» І видерся першим Йоав, син Церуї, і став головою. Давид жив у тій твердині, тим і назвали її Давидгородом.» (1Хр 11: 4-7).  
Давид бажаючи перед Господом повністю загладити свою вину - прагнув догодити Йому побудувавши Храм, якого ще не було до того. Він назбирав на храм золота, срібла, слонової кости, дерева кипарису та кедру, але Сам Бог Йому заборонив: 
" І сказав Давид до Соломона: Сину мій, я мав на своєму серці вибудувати храм для Ймення Господа, Бога мого.
8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Безліч крови пролив ти та війни великі провадив. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на землю перед лицем Моїм!
9 Ось народиться тобі син, він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'я йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу.
10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!"
Мабуть немає такої людини, якій не була б відома історія Храма Соломона, де була присутня Слава Господня у вигляді Хмари. Перший Храм був побудований царем Соломоном в 10-11 ст. до н.е. і служив центром духовного життя єврейського народу. За відступництво і зневагу до слів пророків згодом Храм був зруйнований вавилонянами. Це сталося в 586 році до н.е. за часів правління Седекії. Війська під проводом Навузардан взяли Єрусалим, більшу частину іудеїв забрали, а Храм зруйнували.
Свідком Другого Храму сьогодні лишилася стіна.
  
Змінюються імперії і епохи, проте місто Єрусалим незбагненним чином продовжує залишатися в центрі світових подій. Цей факт не є випадковістю, оскільки дане місто найтіснішим чином пов'язаний з долею всього людства.
Сьогодні археологія продовжує підтверджувати факти Біблії, зокрема, що найславетніший цар Давид також поніс покарання, не дивлячись на те, як і скільки він зробив для Бога.  
Екклезiяст 12:13-14  "Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!", "Бо не дивиться Бог на обличчя!"

 ЗНАХІДКИ АРХЕОЛОГІВ ЗМІНИЛИ ІСТОРІЮ! АРТЕФАКТИ БІБЛІЇ! - YouTube

 Радіовуглецевий метод ПОМИЛКОВИЙ! Визнання автора! Наука та Біблія - YouTube


Місце Содома і Гомори - найнижче місце на Землі » Провінційка - портал новин (provinciyka.rv.ua)


Давид фільм

Світлана Коток, історик
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору