Небо з прадавніх часів асоціювалося з духовним і божественним. Невипадково в головній християнській молитві звернення до Бога звучить так: «Отче наш, що єси на небесах!» (Мф. 6:9; Лк. 11:2). У Біблії небо – це престол Бога: «Так говорить Господь: небо – престіл Мій, а земля – підніжжя ніг Моїх; де ж побудуєте ви дім для Мене, і де місце спокою Мого?» (Іс. 66:1). У наведеній цитаті говориться про велич Бога, про те, що створений світ не може вмістити Творця, адже небо для Нього подібно до царського престолу, а земля – підніжжю.
Свято Вознесіння Господнього пригадує всім нам людям що існують два світи: видимий (матеріальний) і невидимий (духовний). Ми народилися і живемо у видимому; але є й потойбічний, невидимий, не менш реальний, ближчий до душі. Щоб нам легше було сконтактувати із невидимим світом, Ісус Христос ще перед своїм вознесінням обіцяє зіслати Святого Духа. Нам може видаватися що ліпше було б якби Ісус Христос зостався з нами назавжди на землі..в такому разі вся Його наука, наша віра і любов ніколи б не мали заслуговуючого характеру і зросту: “Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!” (2Кор 4,17-18). Свято Вознесіння являється тим днем, у якому ми згадуємо ту подію, яка сталася майже дві тисячі років тому. Вознесіння Господнє має велике значення для людей різного часу і вміщує в собі глибокий догматичний зміст. Христос одночасно був Богом і людиною і вознісся на небо, і сів праворуч Бога Отця, тим самим возніс нашу людську природу до Божественної оселі на небо, де повинно базуватись наше життя. Апостол Павло говорить: «Життя ж наше на небесах, звідки чекаємо Спасителя, Господа Ісуса Христа» (Фил. 3:20).
Біблія каже, що лише двоє людей Бог Згідно з Біблією, Енох та Ілля є єдиними людьми, яких Бог забрав на небеса до смерті. У Буття 5:24 сказано: «...і не стало його Еноха, – бо забрав його Бог». У 2 Царів 2:11 написано: «…аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля у вихрі на небо».
Про Еноха повідомляється наступне: «А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ. І ходив із Богом Енох» (Буття 5:23-24). Ілля, ймовірно, був наймогутнішим із Господніх пророків Старого Завіту. Існують також пророцтва про його повернення (Малахії 4:5-6).
Чому Бог забрав Еноха та Іллю? У Біблії немає конкретної відповіді. Дехто припускає, що вони були забрані для підготовки до ролі двох свідків останнього часу з Об'явлення 11:3-12. Це можливо, але Святе Письмо про це конкретно не згадує. Імовірно, Господь забажав звільнити Еноха та Іллю від смерті за їхню особливу вірність у служінні та покорі Йому. У будь-якому випадку, Він має Свої цілі, і хоча ми не завжди розуміємо їх, ми знаємо, що «непорочна дорога Його» (Псалом 17:31)!
Людина може возноситься по-своєму
У Біблії «досягти неба» означає протистояти Богові. Одна з перших таких спроб – Вавилонська вежа: «І сказали вони (люди): збудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по лицю всієї землі» (Бут. 11:4). Але будівництво «вежі до небес» було зупинене Богом, Який змішав людські мови так, що люди перестали розуміти один одного.
Вавилонська вежа стала символом людської гордості, що переслідувала єдину мету: «зробити собі ім’я». Люди бажали досягти слави, досягнувши небес, тобто піднятися до Бога без Божественної допомоги. У книзі пророка Ісаї знову Вавилон стане символом людського піднесення. Пророк передрече загибель царю Вавилонському – ворогу народу ізраїльського. Ізраїльський народ вимовить «переможну пісню над царем Вавилонським» і скаже: «Як не стало мучителя, припинилося грабіжництво! Розтрощив Господь жезл нечестивих, скіпетр владик… Як упав ти з неба, денниця, син зорі! розбився об землю, який топтав народи. А говорив у серці своєму: “зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престол мій і сяду на горі у зібранні богів, на краю півночі; зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього”. Але скинутий у пекло, у глибини пекельні» (Іс. 14:4,5,12-15). Господь Ісус Христос передрікає падіння міста Капернаум: «І ти, Капернауме, що до небес піднісся, до пекла зійдеш, бо якби в Содомі сталися чудеса, що явлені були в тобі, то зостався б він до сьогоднішнього дня» (Мф. 11:23). Надмірна гордість окремих людей, міст і навіть цілих народів стає причиною їх падіння.
На це Біблія каже, що людина - це "...черепок із земних черепків, чого сперечаєшся зі своїм Творцем?" Однак, також Біблія показує наскільки дорога в очах Божих кожна душа людини.Нагорода за праведність
В той же час у Біблії говориться про те, що на небо возносилися або сходили деякі святі. Наприклад, пророк Ілля на вогненній колісниці: «Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше» (4 Цар. 2:11,12). На небо був вознесений нащадок прабатьків Адама і Єви – праведний Єнох: «І ходив Єнох перед Богом, після народження Мафусала, триста років і породив синів і дочок. Усіх же днів Єноха було триста шістдесят п’ять років. І ходив Єнох перед Богом; і не стало його, тому що Бог узяв його» (Бут. 5:22-24). Хоча тут не говориться про вознесіння Єноха, на це вказують інші біблійні книги: «Єнох догодив Господу і був узятий на небо, – образ покаяння для усіх родів» (Сир. 44:15); «Не було на землі нікого зі створених, подібного до Єноха, – бо він був узятий від землі» (Сир. 49:16).
Але особливе значення Церква бачить у Вознесінні Господа Ісуса Христа. У Євангелії від Луки можна прочитати про те, як Господь Ісус Христос через деякий час після Свого Воскресіння з мертвих «вивів їх (учнів) до Вифанії»: «і, піднявши руки Свої, благословив їх. І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо. Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю. І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь» (Лк. 24:50-53). У книзі Діянь апостольських є уточнення: «до того дня, коли Він (Ісус Христос) вознісся, давши через Святого Духа повеління апостолам, яких Він обрав і перед якими після страждань Своїх являв Себе живим з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм i говорячи про Царство Боже» (Діян. 1:2,3).
Від Воскресіння Христа до Його Вознесіння проходить сорок днів, під час яких Господь постійно являвся учням і наставляв їх у Своєму вченні, тому Вознесіння на перший погляд може виглядати як прощання з учнями. Єнох та Ілля – великі старозавітні праведники вознеслися, були узяті Богом. Можливо, щось подібне сталося і з Христом?
Ніхто не сходив на небо…
Саме ці слова вимовляє Господь Ісус Христос в Євангелії від Іоанна: «Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах» (Ін. 3:13). Сущим на небесах в інших біблійних книгах іменується Бог. Христос застосовує ці слова до Себе, тобто Христос – Бог, Який зійшов з неба на землю. У старогрецьких міфах боги, що жили на горі Олімп, досить часто «сходили» до смертних людей. Можливо, євангельські слова несуть той же сенс?
Ні, Сущий на небесах не просто сходить, але стає Людиною, народжується від Діви Марії: «І Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця» (Ін. 1:14). Сходження Бога в Євангелії – це не просто явлення Бога людям. Бог Сам стає людиною, щоб врятувати людину, зцілити рани, нанесені гріхом. Бог являється не у Своїй славі, але в упокорюванні, щоб бути знедоленим людьми і засудженим до смерті.
Але смертю сходження Бога до людей не закінчується. Раннім недільним ранком, «коли було ще темно» (Ін. 20:1) жінки, які були також ученицями Христовими, прийшли до Гробу, де Він був похований, щоб помазати тіло Учителя пахощами. Але гріб виявився порожнім. Христос воскрес із мертвих, поклавши початок нового життя для всіх, хто повірив у Нього. Упокорене сходження Бога до людей змінюється прославлянням Воскреслого.
Воскресінням з мертвих Христос залучає людину до Божественного безсмертя. Багаторазово являючись учням після Воскресіння, Господь переконує їх, що Він не примара чи видіння: Христос показує учням рани на тілі (Лк. 24:39; Ін. 20:27), куштує їжу (Лк. 24:41-43). Христос залишається такою ж людиною, як і усі ми: Він має тіло, здатний куштувати їжу, але людиною, прославленою у Воскресінні.
Праворуч Бога
Вознесіння на небо стає продовженням або, можна сказати, новим етапом Божественної слави Христа як Людини. У Євангелії від Марка говориться, що Христос «вознісся на небо і сів праворуч Бога» (Мк. 16:19). На початку ми вже говорили про те, що в Біблії небо стає метафорою, що означає місце перебування Бога. Але навіщо євангеліст у черговий раз вживає цю метафору, причому в такій реалістичній формі: «Христос сидить праворуч Бога?»
Церква учить, що Бог не обмежений часом, місцем, станом. Бога не можна виміряти, і навіть усі імена, які ми додаємо до Бога, не є повним вираженням Того, Хто є Бог. Бог незбагненний. Але в той же час Христос знаходиться праворуч від Бога Отця. Можна подумати, що десь на небі дійсно є трон, на якому знаходиться Отець, а справа на такому ж троні – Ісус Христос.
Насправді знаходження справа вказує на рівне положення Бога Отця і Бога Сина. Син перебуває з Отцем вже не лише як Бог, але і як Людина. Своєю Смертю, Воскресінням і Вознесінням Христос звів людину туди, куди не могли звести людину ні Вавилонська вежа, ні слава царів, ні багатство міст. Навіть праведність не зводила людину на таку висоту. Єнох і Ілля були вознесені до Бога, але тільки Христос возноситься, щоб бути праворуч Отця.
Зійшовши до Отця, Христос не покинув нас. Він перебуває в Церкві, яка є Тілом Христовим. Він перебуває в Євхаристії – в Хлібі і Вині, що освячуються Богом за молитвою Церкви в Тіло і Кров Христові. Христос не просто прийшов і пішов, виконав необхідну місію. Христос прийшов, щоб звести всіх нас до Бога.
Біблія використовує мову, зрозумілу кожній людині. Людина, переповнена радістю, каже, що вона на небі. Радість преображає не лише людину, але і змінює все навколо. Навколишній звичний світ стає зовсім іншим – небесним. Воскреслий Христос змінив реальність світу, Він звів людину праворуч Бога. Праворуч Того, Хто вічний і безсмертний. Христос вказав шлях кожному з нас. Щоб зійти до Бога, треба почати з применшення себе, упокорювання перед Тим, Хто в упокорюванні здійснив наше спасіння.
І, як це не звучить банально і стародавньо, але цю Істину підтверджують і підтверджують вчені завдяки новітнім технологіям.
Світлана КотокКто Такой Иисус Христос? - YouTube
Пришествие Иисуса Христа! Кто такой Бог? - YouTube
2022. СВИДЕТЕЛИ и ОЧЕВИДЦЫ МИРОВОЙ ИСТОРИИ! - YouTube
НАХОДКИ АРХЕОЛОГОВ ИЗМЕНИЛИ ИСТОРИЮ! АРТЕФАКТЫ БИБЛИИ! - YouTube
![Рівненщину відвідав Міністр внутрішніх справ України [ФОТО]](/uploads/posts//thumbs/1281939955_ministr2.jpg)
