Цьогоріч 23 травня минуло 88 років, як у Роттердамі вчинено смертельний напад на першого Голову ОУН полковника Євгена Коновальця.
Лідер українських націоналістів загинув у результаті добре спланованої спецоперації НКВД, якою безпосередньо керував Сталін.
23 травня 2024 року у Роттердамі ( Нідерланди, цвинтар Кросвейк) в статусі президентки Тинненського ліцею поклала квіти від навчального закладу до могили великого провідника українського національного руху - фундатора боротьби за становлення незалежної Української Держави - Євгена Коновальця.
Багато чула і вивчала про провідника українського націоналізму, але перебуваючи саме на місці поховання вразила не лише атмосфера, а й той факт, що могила Коновальця залишається у Роттердамі і має статус тимчасової, оскільки з 1938 року вона зберігається у вигляді спеціального намогильного підвищення, щоб останки не торкалися сирої землі, а в майбутньому (яке продовжується вже 88 років) прах полковника очікує на перепоховання в рідній землі. Тому труна технічно влаштована так, що при потребі її легко можна вийняти.
Піднімала дане питання неодноразово, як у місцевій пресі, так і в соцмережах, що у незалежній Україні, за яку Коновалець боровся у лавах січових стрільців, армії УНР, а згодом УВО і ОУН, йому, як і іншим лідерам, на жаль, місця не знайшлося довгі десятиліття на рідній землі. Бо за усі роки незалежної України - це питання завжди було не на часі.Закордоном лишаються і останки найвидатніших борців за незалежність - Степана Бандери, Симона Петлюри, Павла Скоропадського. Однак, останнім часом бачимореальні дії, а не лише слова, чи бажаннязі створення Національного Пантеону та перенесення рештків українських героїв.Це питання визвало ряд дискусій. Проте в Україні офіційно розпочався масштабний державний проєкт із перепоховання видатних діячів визвольного руху та створення Національного Пантеону Героїв. Станом на травень 2026 року влада за участю Офісу Президента та істориків розгорнула активну роботу з повернення на рідну землю праху українських лідерів, які поховані за кордоном. Першим кроком до формування майбутнього Пантеону Героїв стало повернення в Україну останків полковника Армії УНР та другого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Ексгумація відбулася 19 травня 2026 року в Люксембурзі за участю МЗС, Офісу Президента та Українського інституту національної пам’яті. Попри триваючу повномасштабну війну, процес розглядається як стратегічний елемент зміцнення національної ідентичності та повернення історичної пам'яті.
Відрадно, що в Україні нарешті розпочали роботу над створенням Пантеону видатних українців, який має стати місцем вшанування національних героїв і ключових постатей історії."Наразі ми уважно вивчаємо законодавство різних країн, а також українське законодавство, обираємо критерії для перепоховань і формуємо вимоги для архітекторів у межах міжнародного конкурсу. Водночас ця робота має визначені терміни - йдеться про роки", - сказав Алфьоров.Наприклад, прямих задокументованих заповітів від Степана Бандери про те, щоб його поховали саме в Україні, у відкритих джерелах немає. Проте, питання його перепоховання обговорюється вже багато років, а патріотична спільнота вважає це моральним обов'язком, бо це є стовпи нашої державності, які пожертвували своїм життям заради незалежності. Адже їх справа переросла у мільйонний потік боротьби за незалежність. «Якщо ця справа від людей, вона розпадеться, а якщо від Бога, то ви не зможете її зруйнувати», - так можна сказати і про ідею українського націоналізму, яка привела до проголошення Незележної України.
Лідія Коток, член НСЖУ
