КНЯЗЬ, ЗАХИСНИК ПРАВОСЛАВ’Я, ПРОСВІТИТЕЛЬ

У Національному університеті “Острозька академія” проведено міжнародну науково-практичну конференцію на тему “Князь Василь-Костянтин Острозький в історії України та Європи”. Цей знаковий захід приурочили до 400-річчя із дня смерті одного з найвидатніших просвітителів середньовіччя, великого державного діяча, якого нещодавно канонізувала Українська православна церква Київського патріархату.
Як відомо з історичних джерел, В.К.Острозький у свій час був основним претендентом на польський трон після смерті короля Сигізмунда Другого Августа. Але не сягнув цієї владної висоти тому, що не погодився прийняти католицизм. Він також мав великий шанс очолити Угорщину, а також владарювати Молдовою, передусім тому, що славився як видатний державний діяч, хороший полководець, далекоглядний дипломат. Але князь обрав у житті шлях просвітництва і толерантності.
Нинішній рік, як рік В.К.Острозького, широко відзначають у Росії, Білорусі, Польщі та Литві, — як повідомив один із організаторів конференції, доктор філософських наук Петро Кралюк. Вчені підготували відповідний проект указу Президента України про відзначення 400-річчя із дня смерті В.К.Острозького. Але він до цього часу лежить непідписаний, немов загубився у шухлядах чиновників. Хоча видатного князя високо шанують не тільки в Україні, а й за кордоном. У цьому всі пересвідчилися на конференції. Особлива увага концентрувалася на його культурно-просвітницькій діяльності, на те, що він сміливо постав захисником православної церкви.
Титанічна заслуга Василя-Костянтина Острозького і в згуртуванні роз’єднаних міжусобицями територій держави, захисту Києва та інших земель від набігів ординців, створенні першої у Східній Європі вищої школи, де видано унікальну “Острозьку Біблію”.
Проте надзвичайно прикро, що у сучасних українських підручниках, у тому числі й історичних, В.К.Острозький згадується досить побіжно. А в Білорусі, до якої князь причетний не менше, ніж до України, ніякої інформації про нього взагалі немає. Цей факт відверто константувала доктор наук історичного факультету Білоруського державного університету Світлана Луговцова.
На конференції науковці із Україні, Білорусі, Польщі розглянули постать В.К.Острозького на фоні історії України і Європи, оприлюднили інформацію про нові архівні знахідки які стосуються великого князя. Заодно скаржилися на неувагу владних структур до ювілею неординарної особистості.
Вивчати архівні документи, що можуть розкрити багато цікавого про постать В.К.Острозького, досить складно. Адже чимало цінних речей, у тому числі й медальйон у вигляді посмертної маски князя, досі знаходяться у Санкт-Петербурзі в Ермітажі, багато документів лежать у польському архіві “Оссолінеум” у Вроцлаві. У доступі до багатьох документів тієї доби, а особливо їхнього копіювання, створено значні перепони. Тому про вивчення спадщини В.К.Острозького повинні подбати високі чільники на державному рівні.
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.