Рівне:

Створення та просування сайтів

Нова сім’я, нове життя

Таке життя 27-лис, 2008, 12:399 prov 2 019
Аліна була однією донькою в сім’ї. Вона нерідко ночувала в бабусі, до якої зазвичай приходила після дискотеки. Дівчина була вихована й інтелігентна, незважаючи на те, що слухала важку музику.
Після фестивалю „Рок Січ, у Києві вона приїхала до рідного міста Рівне втомлена. Йшла вулицею додому і побачила, як троє хлопців били одного. Він намагався захищатись, але тоді його починали бити ще сильніше, ледь не до смерті, а коли впав і вже не рухався, то втекли. Аліна стояла шокована і розгублена. Вона не роздивилась їхні обличчя, адже було вже темно. З мобільного викликала швидку допомогу і побігла до побитого.
- Ти живий? – спитала вона.
- Не знаю! – відповів той, намагаючись отямитись.
- Я швидку викликала, зараз приїде. Ти як?
- Недоумки де? Де ці гади?
- Вони втекли, мабуть подумали, що з тебе вистачить, або що ти вмер.
Приїхала швидка і хутко забрала хлопця. Лікарі попросили Аліну поїхати з ними, про всяк випадок. В кареті швидкої хлопець сказав, що його звуть Паша, а хулігани — його знайомі. Він в одного з них якось давненько купляв драп (траву), і відразу віддав гроші, а вони їх пропили і забули про це. Аліна в ту мить, ще подумала, що якийсь цей хлопець занадто відвертий: або він псих, або намагається влізти в довіру. Коли приїхала до лікарні, Аліна розповіла лікарям, що бачила і чула, а потім попросилась додому бо була дуже стомлена. Паша попросив у неї номер телефону. Хоч Аліні він і здавався підозрілим, та номер дала, з думкою: „А раптом треба буде в лікарню, або що…” .
Пізніше Паша почав дзвонити Аліні, писати повідомлення, а вона охоче відписувала, проте зустрітись не хотіла. Якось перед консультацією до екзамену вона вирішила посидіти в парку почитати білети. Заграв телефон, повідомляючи про СМС. Це був Паша, він писав про те, що сидить у парку, а неподалік знаходиться дівчина, дуже схожа на неї. Аліна обернулась і посміхнулась, побачивши знайоме обличчя. Паша підвівся і підійшов - Аліна побачила перед собою високого хлопця з великими блакитними очима і гарною посмішкою. Вони почали зустрічатись частіше і частіше.
Якось Аліна розповіла мамі про Пашу, за яких обставин вони познайомились. Вона сподівалась на підтримку, але мама не схвалила Пашу як кавалера доньки, тому попросила негайно завершити стосунки. Аліна хотіла ще сказати, що вони хочуть одружитись, але промовчала. В той момент вона подумала: або вони одружаться, не кажучи нікому, або в день весілля. Натомість Пашині батьки гарно прийняли Аліну, схвалили вибір сина.
В один із вечорів вони йшли, тримаючись за руки, говорили про проблеми, планували весілля та згадували той вечір, коли Пашу побили. І раптом в них за спинами почулось:
- Яке весілля, ви що, подуріли? – це була мама і бабуся Аліни, які йшли за ними і слухала, що ті говорять. – Навіть і не думайте собі. Аліна, я тобі що казала? Я не дозволяю тобі зустрічатись з цим наркоманом…
- Між іншим, він не наркоман, він нормальна людина.
- Та ти на нього подивись, таке худе, бліде, ще й з цигаркою, а? Непотріб…
Мама і бабця, довго на них кричали, Паша намагався якось все залагодити, але його слова спрямовували проти нього ж. Аліна мовчки плакала, вона зовсім не хотіла нікому нічого доводити. Дівчина взяла Пашу за руку, і вони пішли собі…
- Куди пішла, ану стій!!! - кричала мати. - Раз так, то можеш додому не приходить…Чуєш? Щоб я тебе більше не бачила.!!...
Вони йшли у невідомому напрямку і мовчали, тільки схлипи Аліни лунали у темних куточках вулиці. Вона гірко плакала і у всьому звинувачувала себе: „Не треба було розповідати, не треба…” .
Та пройшов час, ті негаразди притупились, Паша і Аліна врешті мали одружитись. Аліна жила у новій сім’ї, у Пашиній. Його батьки охоче прийняли дівчину.
Паша довго просив Аліну відправити запрошення на весілля своїм батькам, та погодилась, але без усякого задоволення. На свято прийшла лише бабуся, яка подарувала їм квартиру. Старенька завжди хотіла жити в селі, мати господарство.
Пройшов час, щаслива молода сім’я жила гарно, сварились дуже рідко. А коли Паша дізнався, що його дружина вагітна, то взагалі не знав, куди себе діти від щастя.
Він довго думав про свою тещу і дуже хотів помиритись, але як — не знав. В день, коли у Аліни почались пологи, Паша подзвонив тещі, він представився і сказав, що вона через декілька хвилин стане бабусею… В телефоні почувся плач. Мама Аліни плакала від радості, і, ставши гордості своїй на горло, вона швидко приїхала до пологового будинку. Коли Паша і теща побачились на вулиці, жінка сказала: „Не думала, що нове життя може змінити моє ставлення до нової сім’ї. До моєї нової сім’ї…” . Вона посміхнулась, і тоді все стало зрозуміло. Вона пробачила доньці і відпустила її вже з материнським благословенням.
Таня Чобода,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору