Рівне:

Створення та просування сайтів

“Коли я побачила коханого чоловіка з вагітною дружиною, зрозуміла, що вона більш нещасна, ніж я, його коханка”

Таке життя 09-чер, 2005, 11:489 prov 1 633
Володя постійно мені казав: “Я все одно не буду твоїм, я взагалі нічий”. I це при тому, що він був одружений. Я ніколи не питала про його стосунки з дружиною. Чи мала на це право? Він мені дав зрозуміти, що це не мої турботи, бо у них практично вже оформлене розлучення. А я? Робила для нього все, що могла. Влаштовувала побачення, шукала, де нам побути наодинці.
Я дарувала йому подарунки. I не просила нічого натомість. Виходило так, що я вчу і дружину Володі любити та цінувати його. Адже вона нічого не дарувала йому протягом їх недовгого подружнього життя. А тут почала робити якісь презенти.
Володя ж купував мою довіру постійними розмовами про розлучення з дружиною, про наші вільні стосунки. Я помічала, що його ліпші друзі “клеяться” до мене, як до жінки вільної поведінки. Але не надавала цьому значення, хоча варто було йому усе сказати. Тепер я вже впевнена, що він про це знав, йому просто було байдуже, як я від цього себе почуваю.
Тепер я розумію, що так само він себе почував, коли йому на мобільний дзвонила “друг Оля”. Так він називав ці дзвінки. Я терпіла усе до кінця і запевняла сама себе, що ніяких інших стосунків, окрім дружніх, між ними немає. Бо в цьому запевняв мене сам Володя.
Найбільше приниження відчула, коли дійшло до того, що він виходив під час цих дзвінків говорити з цим “другом” на балкон. А коли я дзвонила до нього, перестав називати мене по імені.
А нещодавно Володя зовсім перестав мені дзвонити. Тоді я подзвонила до нього і наважилась спитати: “Ти зустрічався з Олею і зі мною водночас?” На це він якось грубо відповів: “Так, ну та й що?” “Мені боляче”, – сказала я. “Ну та й що?” – почула у відповідь. “Вже нічого...” – сказала і поклала трубку.
А буквально днями я побачила його разом з дружиною, виявляється, вони і досі разом. Вона очікує дитину. Вже добре видно животик. I тоді я зрозуміла, що у цій ситуації жаліти треба не мене...
Люда,
Дубровиця.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору