Найвідоміші ікони Свято-Троїцького Дерманського монастиря

сторія з продовженням

Найвідоміші ікони Свято-Троїцького Дерманського монастиря

Продовження. Початок у №8 (163).

Свято-Троїцький монастир у Дермані з часу заснування до початку ХVІІ ст. мав подвійне значення. Насамперед, це була фортеця, по-друге — святиня, в якій молились її власники. І все це разом називалося Дерманським монастирем. Лише 5 липня 1602 року святійший патріарх Мелентій благословив фундацію князя Костянтина Острозького на заснування обителі. У цьому році князь Острозький переносить у Дерманський монастир частину устаткування друкарні з Острога. Дермань кінця ХVІ ст. — початку ХVІІ ст. був одним із важливих осередків української культури на Волині. Отже, з реформуванням монастиря князем Острозьким у його духовному і культурному житті брали участь видатні релігійні й освітні діячі України, а звідси можемо судити про його важливу роль і місце не лише на Волині, а й у всій нашій державі. За часів радянської влади монастир продовжував існувати, хоча ставлення держави до церкви помітно змінювалося. З 1924 року до 1941 року Дерманська обитель зазнала польського гніту. Подаємо дослівний текст документа, що має назву “Рапорт Митрополиту Іоану Митрополиту Київському і Галицькому патріаршому екзарху всієї України”: “В 18 км від м. Здолбунова Рівненської області знаходиться давній чоловічий общежительський монастир, побудований у 1423 році князем Острозьким Василієм ІІІ Красним. У ньому знаходиться соборна Св. Троїцька церква, побудована в 1423 році. Монастир пережив за п’ять століть свого існування багато змін — політичних, військових, економічних, морально-духовних. Початком нового етапу обителі стала дата 24 грудня 1991 року, коли настоятелькою Дерманського Свято-Троїцького монастиря було призначено ігуменю Вероніку. Іконостас Свято-Троїцької церкви липовий, позолочений. Святинями храму є: ікона Казанської Божої Матері, ікона святого великомученика і цілителя Пантелеймона, ікона Божої Матері “Троєручиця” та ікона преподобного Іова Почаївського з часточкою мощей. Кожного року 9 серпня обитель урочисто відзначає день пам’яті святого великомученика Пантелеймона. Урочистості очолює високопреосвященнійший Варфоломій, архієпископ Рівненський та Острозький. Беруть участь у богослужінні священики єпархії та численні паломники, які з’їжджаються сюди з усієї Украни, та й не тільки. У кінці ХІХ — початку ХХ ст., протягом приблизно 50 років, друкувалося досить цікаве православне видання, що називалось “Волынские Епархиальные ведомости”. Обкладинку кожного номера прикрашало зображення святих Іова Почаївського та Федора, князя Острозького, які тримали в руках ікону Почаївської Божої Матері. Про Іова на Волині знають майже всі віруючі, а от про Федора останнім часом призабули. Стерлося з пам’яті, що він — також особливий покровитель Волині не тільки в духовному плані, а ще й як князь цих земель. Його життєвий шлях, чиста віра і самопожертвування впродовж майже 550 років зцілює дух і допомагає на нелегкому шляху до спасіння багатьох православних віруючих. “Волынские Епархиальные ведомости” (1872 рік) розповідають, що в Дерманському монастирі на місці навчального приміщення 23 січня 1872 року був освячений новий храм преподобного Федора, князя Острозького. Це був перший храм на території Волині і довколишніх земель, освячений на честь преподобного князя Федора. Далі “Волынские Епархиальные ведомости” повідомляють про чудесне явлення. В день освячення храму погода була спокійна. А ввечері, після дев’ятої години, сталося чудо — небо над храмом осяялось рідкісним, а в цих місцях незвичайним явленням північного сяйва. Сам храм — дерев’яний. Його ще називають “теплим”, адже він опалювався грубками, що залишилися після реставрації і можуть слугувати об’єктом для вивчення і дослідження. В 1960 році монастир, а разом з ним і Федорівський храм, закрила радянська влада. Після відродження обителі в 1991 році було докладено чимало зусиль для його становлення. В серпні 2004 року церкву було знову освячено на честь покровителя Волинських земель преподобного князя Федора Острозького. Розпис храму сучасний. Іконостас дубовий, полакований. Найбільшими святинями храму є: ікона преподобного Федора Острозького, яка реставрувалась у 2001 році, ікона “Хрещення Господнє” та Семістрєвная ікона, яка мироточить. Особливу увагу слід звернути на ікону “Хрещення Господнє”, що оновилася.

Вікторія ЄРЕЙСЬКА,

Здолбунівський район.

Далі буде.Еще предлагаем узнать где можно недорого купить мужскую вышыванку. Вышиванку с Закарпатья надо покупать только на нашем сайте.