УКРАЇНА ЗМІНИЛА ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ

Україна перейшла з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську форму правління після набуття чинності змін до Конституції, прийнятих Верховною Радою 8 грудня 2004 року.
Зміни до Конституції, зокрема, передбачають, що цього року вибори до парламенту проходитимуть винятково на пропорційній основі і виборці будуть голосувати тільки за ту або іншу політичну партію. Відповідно до змін, повноваження парламенту і місцевих рад становитимуть 5 років замість чотирьох.
Після свого обрання Верховна Рада протягом місяця повинна буде сформувати коаліцію депутатських фракцій, до якої має потрапити більшість депутатів (понад 225).
Протягом 2 місяців з моменту обрання парламенту коаліція повинна сформувати уряд, запропонувавши Президентові кандидатури прем»єр-міністра і міністрів, після чого Президент офіційно внесе до Верховної Ради подання на кандидатури прем»єра, міністра оборони і міністра закордонних справ.
Парламент за поданням прем»єр-міністра також призначає інших членів Кабінету Міністрів, голову Антимонопольного комітету, голову Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, голову Фонду державного майна.
Раніше парламент давав згоду на призначення Президентом прем»єр-міністра, голови АМКУ, голови Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення, голови ФДМ, інших членів Кабміну Президент призначав самостійно.
Відтепер Президент має право достроково припинити повноваження парламенту, якщо той протягом місяця після свого обрання не сформує коаліцію або протягом 2 місяців — не сформує персональний склад Кабміну.
Верховна Рада також буде призначати і звільняти за поданням Президента голову Служби безпеки України, а також давати згоду на призначення і звільнення Президентом Генерального прокурора.
Раніше Президент самостійно призначав і звільняв голову СБУ, а Генерального прокурора призначав за згодою Верховної Ради, але міг звільнити самостійно.
Відповідно до нової редакції Конституції, депутат Верховної Ради, обраний від політичної партії, зобов»язаний увійти в депутатську фракцію цієї партії і не може з неї вийти, оскільки в іншому випадку його депутатські повноваження будуть припинені.
Відповідно до змін, суд може достроково позбавити депутата його повноважень у випадку, якщо протягом 20 днів депутат не виконає норму законодавства, що забороняє поєднувати депутатський мандат з державною службою, займатися іншою оплачуваною або підприє-мницькою діяльністю (крім викладацької, наукової чи творчої ).
Відтепер право законодавчої ініціативи у Верховній Раді і надалі матиме Президент, депутати ВР і Кабінет Міністрів, а Національний банк втрачає таке право.
Нова редакція Конституції також передбачає, що у випадку дострокового припинення повноважень Президента виконувати його обов»язки до вступу на посаду нового Президента буде Голова Верховної Ради, у той час коли раніше таке право отримував прем»єр-міністр.
Окрім того, відповідно до змін, Кабінет Міністрів складає свої повноваження перед новим парламентом, у той час коли раніше Кабінет Міністрів складав свої повноваження перед новообраним Президентом.
Відповідно до нової редакції Конституції, Президент має право зупинити дію актів Кабінету Міністрів, які він вважає неконституційними, і звернутися до Конституційного суду з проханням визначити їхню відповідність до Конституції України (до цього часу Президент просто мав право скасувати акти Кабінету Міністрів).
Відтепер право створювати, реорганізовувати і ліквідовувати міністерства та інші центральні органи виконавчої влади отримав Кабінет Міністрів.
У розділі про прокуратуру у новій редакції Конституції додали положення, згідно з яким прокуратура отримує право нагляду за дотриманням прав і свобод людини і дотриманням законів у цій сфері.
Чинний Президент України Віктор Ющенко заявив, що вважає прийняті зміни до Конституції недосконалими.