Кого хоч раз у житті не вітали з першим квітня, хто не отримував цього дня від знайомих звістку, якій повірив і яка виявилась першоквітневим жартом? Хто сам не вдавався до подібних кпинів? Якщо він був вдалим, ви, мабуть, сміялися разом із наївним слухачем. А частіше – без нього...
Дізнатися про історію цього свята, а швидше, звичаю, було б цікаво, чи не так? У пресі час від часу давали абсолютно протилежні пояснення. Та, як свідчать історичні факти, ця традиція веде походження від святкування... Нового року. В старовину більшість народів Європи вважали, що новий рік починається з пробудження природи, з початку весни. Такі були язичницькі поняття.
Починаючи з VII століття, католицька церква у всій Західній Європі почала відзначати Новий рік 25 березня, в день Благовіщення. Прийнявши це свято, нащадки давніх германців одночасно продовжували відзначати його 1 квітня. Однак церква за допомогою державної влади оголосила війну цьому язичницькому народному звичаю, і на вогнищі інквізиції нерідко палали жартівники-дотепники, які, звичайно, в своїх жартах згадували і представників церковної ієрархії.
В багатьох країнах, зокрема в Англії, цей день був проголошений святом дурнів. І, звичайно, він став обов’язково робочим днем. Привітання з першим квітня носило глузливий характер, і людей, які сприймали цей день як свято, обдурювали.
У Франції було інакше. Там родичам дарували новорічні подарунки і 1 січня, і 1 квітня. Це зафіксовано у багатьох історичних романах. Але згодом, коли суспільство стало більш культурним, гуманним і цивілізованим, глузливі поздоровлення 1 квітня перетворились на доброзичливі жарти і розіграші.
Минули віки, про Новий рік на перше квітня вже давно забули, але жарти, веселі розіграші залишилися, і 1 квітня вціліло не як день дурнів, а як день сміху, дотепів. По Україні цей звичай розповсюдили, звичайно, одесити. І тепер, здається, по-справжньому 1 квітня святкують лише в Одесі. Там цей день проголошено загальноміським святом Гуморини. Там у цей день дотепи на вулицях, у трамваях, десятки концертів з відповідним репертуаром.
Вже давно такі науки як філософія, психологія, медицина, нейрофізіологія, фізіогноміка, френологія і навіть хіромантія доводять, що сміх, радість, гарний настрій, приємні враження сприяють збереженню фізичного здоров’я людини або її видужанню, примножують її сили, окрилюють її.
Світлана Коток,
Сарненський район.