Рівне:

Створення та просування сайтів

Я твій ангел-охоронець!

Таке життя 11-травня, 2006, 15:249 prov 1 138
«Самотній чоловік 40 років, романтик за натурою, з філософськими поглядами на життя бажає познайомитися…» Подібні оголошення в газетах Ольга зустрічала доволі часто, і завжди ці сірі, однотипні “одкровення” викликали в неї лише відразу. А сьогодні чи то під настрій, чи просто від нічого робити вирішила відповісти на одне з таких оголошень. І яким було її здивування, коли через два тижні отримала лист із… тюрми. За дрібним, зовсім не каліграфічним почерком ховалася справді романтична душа.
З цього листа вона дізналася, що його автору не пощастило в житті. Здавалося, вже з пелюшок можна було передбачити, як складеться подальша доля цього зірвиголови, який і дня не міг прожити, щоб чогось не поцупити в сусідів.
Батька Андрій не пам’ятав. Вони з мамою розлучилися ще до його народження. Малому тоді було невтямки, чому так сталося. Лише з часом, коли підріс, збагнув, що маму постійно вабили випадкові знайомства і, звичайно ж, чарка. Його “виховувала” вулиця. Спочатку змушений був підкорятися неписаним законам свого оточення, а потім звик, пристосувався, ввійшов у смак…
Ольга читала сповідь незнайомця і щиро йому співчувала. Уявляла його босе, недоглянуте дитинство, безпорадну юність, розуміла його, одинокого, покинутого… Тож без вагань взялася за аркуш паперу, щоб відповісти Андрію. “То дарма, — думала вона, — що його засудили аж на сім років за розбійний напад, а минуло тільки три. Час летить дуже швидко. Чоловік неодмінно вийде на волю. І тоді вони познайомляться ближче, а може, й одружаться.
Так розпочався їхній “роман у листах”. Згодом вони перейшли на “ти” і почали довіряти один одному свої секрети. Не відразу Андрій зізнався Ользі, що це в нього вже третя судимість. Перший раз сісти за грати йому допомогли “друзі” ще у 18 років. А далі пішло-поїхало… Виявилося також, що Андрій уже був розлученим, мав сина від першого шлюбу.
Їхнє листування тривало більше року, вони обмінювалися фотографіями, вітали один одного з усіма святами. На день народження Андрія Ольга надіслала йому невеличку бандероль із подарунком, який зробила власноруч. Це була серветка з вишитим на ній ангелом-охоронцем. Подарунок дівчини неабияк вразив Андрія, він відчув, що його доля їй по-справжньому небайдужа. Незабаром він запропонував Ользі приїхати до нього на побачення. Вона поїхала, не вагаючись. Той день став переломним у її житті. Вони розмовляли по телефону, і хоч між ними була скляна стіна, ловили погляд один одного.
— Я такий радий, що ти приїхала. Сподіваюся, не востаннє… — промовив Андрій.
Ольга у відповідь промовчала, але в душі вже знала, що зможе піти за цією людиною на край світу. У наступному листі Андрій запропонував їй одружитися…
Вони розписувалися в тюрмі. А перед тим, як належить, подали заяву для реєстрації шлюбу. Після весільної церемонії їм виділили окрему кімнату, де вони змогли провести разом кілька діб. Ця невеличка кімната в тюрмі здавалася Ользі справжніми хоромами, вона почувалася найщасливішою жінкою на світі. Могла доторкнутися до свого коханого, обійняти і сказати заповітне: “Я тебе кохаю!”
Після одруження Ольга ще два роки чекала Андрія з тюрми. Коли чоловік повернувся, відчула що не помилилась у своєму виборі. Чоловік завжди її розуміє і підтримує. У складі будівельної бригади Андрій їздить на заробітки в Москву. Усі зароблені гроші віддає на потреби сім’ї. Ольга сумує без чоловіка, але вона вірно його чекає, адже до цього їй уже не звикати…
Наталія ЛЕВЧУН,
Рівне.
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору