НЕ ВИХОВАТИ ЗЛОЧИНЦЯ

Босоноге хлопченя у потязі скоромовкою вигукує молитви і просить у пасажирів хоч кілька копійок на “окраєць хліба”, на трасах п’ятнадцятирічні дівчатка у коротких спідницях та з макіяжем, схожим на бойове забарвлення індіанців, – такі картини давно уже перестали дивувати жителів України, адже стали буденністю…
Та чи має так бути? Що змушує дітей іти на вулицю? Як боротися із цим негативним явищем нашого суспільства? Ці та інші, не менш болючі, питання розглядалися на черговому засіданні Рівненського прес-клубу.
Як розповів заступник начальника обласного відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Сергій Глоба, втечі дітей з дому, передусім, пов’язані із домашнім насильством (найчастіше – це побиття дітей батьками). До речі, за перше півріччя нинішнього року, у порівнянні з аналогічним періодом минулого, такий вид злочинності в області зріс на 22 відсотки. Також пан Глоба розвіяв стереотипне уявлення, що такі випадки характерні лише для неблагополучних родин. За його словами, страждають від домашнього насильства вихідці і з цілком забезпечених сімей. Як результат – вони покидають домівку, шукаючи прихистку у друзів або на вулиці. Неповнолітні починають жебракувати, займатися проституцією, йдуть на злочини. Зазвичай, таких утікачів уже на третю-четверту добу повертають батькам.
Поміж тим, зауважив Сергій Глоба, нинішнього року рівень підліткової злочинності у Рівненській області знизився на 11,4 відсотка. Зокрема, така тенденція спостерігається в Корецькому, Млинівському, Острозькому та Сарненському районах. Натомість, дещо зросло хуліганство, кількість грабежів, у яких були задіяні діти, збільшилися випадки угонів машин неповнолітніми.
Найприкріше те, що часто самі дорослі не лише не застерігають дітей від скоєння злочинних дій, а самі спонукають до правопорушень. Так, для прикладу, у розважальних нічних закладах неповнолітні без перешкоджань можуть купити спиртні напої. У разі виявлення таких випадків на власників закладів пишуть подання в місцеві органи влади і, як результат, їх тимчасово закривають. Позбавлення ліцензії загрожує лише при наявності трьох таких подань.
Групою ризику, як завжди, залишаються діти-сироти. Як розповіла вихователь-методист Рівненського притулку для неповнолітніх Галина Панасюк, сьогодні держава повернулася обличчям до цієї категорії населення і почала турбуватися їхніми проблемами.
— Пріоритетною формою влаштування дитячих доль є всиновлення, — розповідає пані Галина. — Якщо цього не вдається зробити, шукаємо прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу, третя форма влаштування діток — опіка та піклування. І, зрештою, іноді їх доводиться віддавати в інтернатні установи.
Окрім того, до притулку потрапляють діти з сімей, у яких існує загроза їх життю чи здоров’ю, які жебракують чи заблукали, які залишилися без батьківської опіки. Неодноразові випадки, коли дітлахи самі приходили до цього закладу – через незлагоди в сім’ях. До слова, щороку на Рівненщині правоохоронці порушують 11-15 справ щодо батьків, які порушують права дітей та злісно не виконують батьківських обов’язків.
У цьому контексті не можна не згадати про долі дітей циганської національності. Батьки самі спонукають їх до вчинення злочинів та жебракування, не бажаючи щось змінювати у способі свого життя та долі своїх нащадків. Правових механізмів для позбавлення батьківських прав циган, котрі втягують дітей у жебрацтво, недостатньо — стверджують фахівці.
— Були випадки, коли до нас потрапляли дітки циганської національності. Та вже за кілька днів ледь не весь циганський табір на чолі з „бароном” приїжджав по них, і ми не мали підстав не віддати батькам їхню дитину, — переймається Галина Панасюк.
А вже сьогодні у Рівненському притулку для неповнолітніх відбувається реорганізація. Приблизно за два роки він перетвориться на реабілтаційний центр. Відтепер більше уваги приділятиметься психічному здоров’ю, адже неповнолітні з понівеченим дитинством потребують кваліфікованої допомоги не лише педагогів. Їм доводиться вчитися жити по-новому.
Марина ДАНИЛЮК,
Рівне.