Рівне:

У Луцьку подружжя живе у спорохнілому будинку без опалення

Волинська область 19-мар, 2010, 11:189 Lobanovskiy 748
"Шукаємо правду без терміну давності", - так висловлюється про своє поневіряння владними коридорами подружжя з Луцька. Майже півстоліття люди клопочуться, щоб їх нарешті відселили зі спорохнілого помешкання. Урядники ж на те не реагують - коштів немає.

Це не криївка Бабая, страхопуда українських байок - тут мешкають законослухняні громадяни. Вони справно сплачують за утримання будинку, ходять на роботу, а спати лягають, тричі перехрестившись. Адже кількасоткілограмові балки давно прогнили й загрожують щомиті обвалитися. Ще одна біда - холод.

Мирослав Дзюбко, мешканець м. Луцька:

- Тут же нуль градусів був. В нас у кухні замерзає вода. То ми собаці ставимо сюди, а тоді і тут замерзає - в хаті, в кімнаті. Не знаю, що далі робити, не знаю.

Щоб не було конденсату і залишки стелі не впали на голову, на пічне опалення - мораторій. Подружжя гріється чаєм та вогнем єдиної працюючої конфорки.

Микола Кирилюк, лікар:

- Такі умови, я знову скажу, - це є ризик для рецидиву туберкульозу. Тим більше, що легені у хворого спровоковані, це наслідки перенесеного туберкульозу. Тобто, є залишкові зміни у вигляді вогнищ, які в любий момент можуть дати рецидив даної хвороби.

Привід згадати про паличку Коха Дзюбки вже мають. "Допомогла" нинішня зима з її лютими морозами. Та, схоже, міським чиновникам до цього немає діла.

Генадій Козюта, керівник відділу Луцької міськради:

- Проблема, зрозуміло, в коштах. Фінансування житлового будівництва за всі роки Незалежності для такої категорії громадян, які проживають у ветхому житловому фонді, не здійснювалося. Тобто, централізоване капіталовкладення з держбюджету не передбачалося. І на сьогоднішній день я не бачу перспективи виділення.

12 років тому будинок за адресою Пінська 6 у реєстр "ветхих" таки внесли. А що він там - уже й забули. Тож тепер урядники рапортують, що аварійного житла в Луцьку…нема.

Лілія Дзюбко, мешканка м. Луцька:

- І в неврології лікуюся, і постійно "Барбовал" п’ю. Чоловік у мене теж хворий: туберкульозом хворів, я теж лежала у тублікарні. Серце хворе у нього, він на обліку стоїть. Не знаємо, що робити. Холодно спати. Спимо вдягнені. Я - навіть у шапці.

Чого далі чекати від сильних світу сього, подружжя не знає. Як і півстоліття тому, підставляє миски під діряву стріху, спить не роздягаючись. Припускає, клопотатимуть про них хіба що коли стіни "мазанки" впадуть.

Олександр Стернічук, Інна Сухо верхова, Луцьк, НТН.
Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Декабрь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Вгору