Науковці досліджують минувшину

Кожний народ має свої національно-духовні святині, які особливо зворушують і бентежать його душу. Таким місцем для українського народу є „Козацькі могили”, місце, де в 1651 році на вівтар свободи Україна поклала понад 30 тисяч душ найкращих своїх синів. Тут земля перемішалася з кров’ю і кістками. Ось чому вона стала святою для українського народу. Влітку 1651 року на полях сіл Пляшева і Острів (теперішній Радивилівський район) відбулася одна з найбільших битв другого періоду визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти поневолення польською шляхтою наших земель.


Нещодавно у селі Острів відбулася чергова науково-практична конференція „Дослідники козацької минувшини”, приурочена до 155-ої річниці з дня народження Дмитра Яворницького та 95-ій річниці від дня народження Ігоря Свєшнікова.
Дмитро Яворницький народився 25 жовтня 1855 року в селі Сонцівка (тепер Борисівка) Харківської області. Він – український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік АН Української РСР з 1929 року, автор тритомної „Історії запорізьких козаків”, яка вийшла за його життя у Петербурзі в 1892-1897 роках. Це була перша масштабна праця, в якій подавалася глибока і всебічна характеристика Запорозького краю, історії Запорозької Січі та козаків-запорожців, їх економічного, політичного, військового укладу життя, побуту, звичаїв і культури.
Ігор Свєшніков народився 19 жовтня 1915 року в Києві. Його дитячі роки пов’язані з проживанням у селі Хотин нашого району у маєтку своїх батьків. У 1970 році Ігор Свєшніков організував першу розвідкову експедицію на місті Берестецької битви (1651 року) поблизу села Острів. Проводилися масштабні дослідження, що безперервно тривали чверть століття. Їх наслідком стали численні публікації дослідника у періодиці, виступи на різних наукових конференціях, а також фотопутівник „Музей-заповідник „Козацькі могили”” (виданий у 1990 році) та історико-археологічне дослідження „Битва під Берестечком” (1993 рік). В останній книзі вперше було докладно відтворено перебіг битви і встановлено, що козацька армія за своєю організацією, військовою тактикою і озброєнням стояла на одному рівні з іншими тодішніми європейськими арміями, перевищуючи їх своїми бойовими якостями; подано історичну оцінку битви під Берестечком і її роль у подальшому ході визвольної війни українського народу. Про велике значення здобутих матеріалів і їх наукову вагу свідчить популярність виставок козацьких старожитностей із розкопок, які демонструвалися у низці міст Польщі та Канади.
Відкриваючи конференцію, з вітальним словом звернувся до її учасників генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника „Поле Берестецької битви” Леонід Галабуз. Від жителів сільської територіальної громади слово тримав сільський голова Віктор Антонюк.
Археологічне дослідження фортець Ізюмської укріпленої лінії – такою була тема виступу наукового співробітника Слобідської археологічної служби з міста Харків Інни Голубєвої. Директор Бродівського краєзнавчого музею Василь Стрільчук розповів про вшанування героїв битви під Берестечком 1651 року у період 1920-30 років. У науковій роботі широко використані спогади, публікації та фотографії.
Семен Побуцький, заступник генерального директора Національного заповідника „Давній Галич”, кандидат історичних наук, представив свою роботу про козацькі могили на території Галича.
Ольга Борисенко, головний зберігач фондів Національного заповідника „Хортиця”, що в Запоріжжі, розкрила тему про Дмитра Яворницького та його працю „Острів Хортиця на річці Дніпро”.
Колишній директор заповідника, заслужений працівник культури України Павло Лотоцький розповів про роки становлення музею-заповідника, велику роль Ігоря Свєшнікова у дослідженні Берестецької битви, його археологічних знахідок для розкриття її справжнього перебігу, про свої враження та враження інших людей за часи спільної праці з великим вченим.
Арнольд Сокульський, кандидат історичних наук з класичного приватного університету міста Запоріжжя, поділився спогадами про дев’ять днів, проведених із Ігорем Свєшніковим в складі делегації Міністерства культури України у 1993 році у Польщі.
Козацька тематика живопису Володимира Стадничука у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї – така тема дослідження директора цього закладу Степана Костюка.
Леся Шиян зі Збаража, науковий співробітник Національного заповідника „Замки Тернопілля” розкрила тему „Православний цвинтар ХVІ –ХVІІІ століття у Вишневці”.
Про історію духу та звитяги у творах краєзнавця Григорія Радошівського розповіла Леся Білик, науковий співробітник Зборівського історико-краєзнавчого музею „Зборівська битва” з Тернопілля.
Своє дослідження „Звягель і звягельські козаки у національно-визвольних змаганнях 1648-1658 років” презентував Олександр Проворотов, член Національної спілки краєзнавців з Новограда-Волинського Житомирської області.
Як завжди, багато наукових доробків представили працівники історико-меморіального заповідника „Поле Берестецької битви”. Тема наукової праці Олександра Борисюка, заступника генерального директора з наукової роботи – „Деякі аспекти зовнішньополітичної діяльності Богдана Хмельницького напередодні Берестецької битви 1651 року в сучасній українській історіографії”.
Лариса Пилипів, завідувач відділу історії Берестецької битви заповідника представила своє дослідження „Козацьке військо Богдана Хмельницького: тактика ведення бою та організація”.
Всього було представлено 34 наукові праці, в яких досліджено нові аспекти історії козацтва.
Працівники Національного історико-меморіального заповідника „Поле берестецької битви” підготували збірник тез науково-практичної конференції „Дослідники козацької минувшини”.
За підсумками пленерного засідання прийнято резолюцію, в якій знайшло місце звернення до владних структур держави про розбудову матеріальної бази Національного заповідника, побудову нового приміщення музею, розвиток інфраструктури його життєдіяльності.

Анатолій ТИМОШЕЙКО,
Радивилів.