Переваги офшорів при веденні бізнесу

Багато власників сучасного бізнесу намагаються перемістити свої бізнес-процеси в офшорні зони. Цьому об’єктивно сприяє недосконалість фіскальної вітчизняної системи, як і законодавчі норми, що постійно коригуються.
Оскільки лояльні закони поза межами України мають свої переваги, то переведений в офшор бізнес вдається зробити набагато рентабельнішим. Подібна практика вже не один рік застосовується компаніями з різними видами діяльності з метою послаблення податкового навантаження.

Що таке офшори?
В буквальному перекладі офшори (з англ. offshores) означають «поза берегом», а по суті – це вільна економічна зона. Юрисдикція окремо взятої країни чи її території дозволяє впроваджувати для нерезидентів економічних процесів низькі податки та спрощений порядок реєстрації новостворених компаній.

Інші переваги та перспективи
Можливість зменшення податкових витрат, причому цілком легально. В деяких випадках мінімізовані збори зводяться зовсім до нуля.
Законодавство офшорних країн дає можливість зареєструвати на їх території компанію з найкращими і найвигіднішими перспективами для процвітання, в тому числі - отримання кредиту в світовому банку.
Забезпечення повної конфіденційності для власників бізнесу. Гарантується, що будь-яка інформація про справжнього власника закрита, і вона не буде передана іншим особам.
Слід зазначити, що пільгова система оподаткування дозволяє офшорному підприємству притягувати і залучати додатковий капітал, скорочувати витрати і здешевлювати виробництво. (Наприклад, Віргінські, Британські і Сейшельські острови, а також Бахрейн, як деякі інші держави, повністю звільняють офшорні компанії від сплати податків).
Вирішивши придбати офшор, власник досягає в основному трьох цілей:

реального зниження податкового тиску;
засекречення відомостей про реального власника активів;
методичного виведення коштів за кордон.
Все це стає можливим завдяки Угодам з різними країнами світу про уникнення подвійного оподаткування.

Використання трансфертного ціноутворення
При такій класичній схемі компанія-виробник продає товари офшорній компанії за зниженими цінами. Остання, в свою чергу перепродує їх за реальною ціною кінцевим покупцям. Основний прибуток від цієї угоди залишається на рахунках офшору. Окрім трансфертних цін можна використовувати також агентські договори чи договори комісії. (Про ці схеми краще дізнатися у професійних спеціалістів)

Важливі нюанси
Уявімо собі, що особа володіє певним пакетом акцій якого-небудь підприємства (заводу). При цьому вона створює офшорну компанію, якій і передає свої акції. В офшор призначаються номінальні акціонери та директор, які діють за її вказівкою. Головний нюанс полягає в тому, що офшор – це іноземна компанія. Передані акції юридично належать їй, а не вітчизняному громадянинові. Це означає, що справжній власник особливо “не світиться” на зборах акціонерів. До того ж, знижуються додаткові ризики, пов’язані з місцевим судовим свавіллям, тощо.