ЛИШ БИ ТИ ВЕРНУВСЬ ЖИВИМ ДОДОМУ...
Біля двору одинока вишня
Сумовито загляда в вікно.
Як же так, мій любий сину, вийшло,
Що тебе не бачила давно?
Що без тебе внуки підростають,
Вже у школу підуть восени.
Кожен день у матері питають:
- Чи прийшов наш тато із війни?
Як же так, що мери й депутати
Своїм дітям " джипи" роздають,
А твої, синочку мій, хлоп'ята
Вісточки від тебе з фронту ждуть?..
Їм не треба золотих хоромів,
Та й не в тому, мабуть, щастя суть...
Лиш би ти вернувсь живим додому
І до серця зміг їх пригорнуть.
Ольга Боротюк,
28.01.2022
