Відрізала голову…своїй дитині

Пройшло лише чотири місяці, як Ліля та Володимир побралися. Спершу молодята мешкали в одному з районів, у батьків Володі. Згодом переїхали в обласний центр, де проживали з батьками Лілі.
Молодий чоловік багато працював, намагаючись в усьому забезпечити свою сім’ю, в якій вже очікували на поповнення, — Ліля сказала, що вона вагітна. Родина з радістю зустріла таку новину, — усі чекали на появу малюка.
З часом і чоловік, і батьки помітили, що молода жінка стала надто нервовою, навіть якоюсь агресивною. Однак таку її поведінку рідні списували на вагітність.
Ніхто і не здогадувався, що причиною цього було зовсім інше. Молода жінка думала, як позбавитися від дитини. Немовля, яке вона носила під серцем, було зачате не від власного чоловіка, його батьком був випадковий знайомий. Та й вагітність її тривала не чотири місяці. Дитина ось-ось мала з’явитися на світ.
Того дня, відчувши, що настав час народжувати, Ліля закрилася у ванній. Її батьків не було вдома, а чоловіка вона двічі відправляла у магазин. Спершу по мінеральну воду, а згодом ще по щось.
Там вона народила хлопчика. Згодом було встановлено, що малюк народився доношеним і здоровим. Для іншої жінки це було б найбільшим щастям. Однак рідна мати, взявши заздалегідь прихоплений кухонний ніж, відрізала голівку дитини. Тільце новонародженого сина вона поклала у поліетиленовий пакет, який запхала під ванну.
Рідним жінка сказала, що у неї трапився викидень. Однак їхати до лікарні категорично відмовилася. Проте її мати все-таки викликала карету швидкої допомоги.
Згодом судово-медична експертиза встановила, що ніяких психічних захворювань у Лілі не було. Як не було і розладів психічної діяльності, які могли б призвести до такого вчинку. Тобто та, яка мала би бути продовжувачкою свого роду і берегинею сім’ї, не лише скоїла жахливий злочин, а скоїла його, заздалегідь продумавши усі деталі.
Луцький міськрайонний суд прийняв рішення про позбавлення волі матері-вбивці строком на чотири роки. Правда умовно, бо жінка…чекає на дитину. Цього разу вже від свого чоловіка.

Олеся МАКСИМЕЦЬ,
Луцьк.