ЗА СЛУЖБУ В ІРАКУ ОТРИМАВ МЕДАЛЬ

Він завжди прагнув перевірити себе в екстремальній ситуації. Зростаючи без батька та матері, рано зрозумів, що дисципліна і порядок є невід’ємними складовими усього його життя. Тому, на відміну від деяких ровесників, в армію йшов охоче.
Згодом став військовослужбовцем-контрактником Костопільської військової частини, а у червні 2004 року за власним бажанням пішов на підготовчі курси, слухачі яких мали бути задіяні у виконанні миротворчої місії в Республіці Ірак.
У жовтні минулого року рядовий розвідувальної роти Андрій Шипурьов у складі українського контингенту миротворців вперше ступив на землю Іраку і пробув там сім місяців, що були визначеним терміном запланованої ротації.За службу в Іраку Андрій отримав медаль від командування мультинаціональної дивізії.
Які ж враження від побаченого та пережитого виніс із зони конфлікту 24-річний хлопець? Каже, що більшість із них, не дивлячись ні на що, усе ж приємні. Хоча пам’ятає, звичайно, складні, непередбачувані ситуації, постійні обстріли базового табору, пропливаючі річкою Тігр трупи людей. Андрій переконався, що українські військовики – найбільш згуртований та дисциплінований моноліт з почуттям відповідальності та людяності без будь-якої зверхності, що час від часу прослідковувалася, наприклад, у діях американців. Тож не випадково місцеві жителі ставилися до українців приязно. Проте війна, на його думку, є найбільшим у світі злом, винуватців якого слід ізолювати від людей. Андрій Шипурьов вдячний політиці Президента України Віктора Ющенка, котрий настояв на виведенні українського миротворчого контингенту з Іраку, бо переконаний, що наші хлопці мають багато відповідальних справ на рідній землі, і гинути через чужу політику українці не повинні ні в Аль-Куті, ні в Кувейті, ні на бурхливому березі Перської затоки.

Юрій ЛЕВЧУК,
Костопіль.