Мої обереги — слово і пісня

Наталя Сосюк — вчитель української мови та літератури. Працює директором Рівненського обласного ліцею-інтернату, читає лекції для вчителів-філологів у Рівненському інституті післядипломної педагогічної освіти. Керівник літстудії «Лада» в ліцеї. Наталія Сосок залюблена у рідне слово і пісню, красу і велич батьківського краю.
Мрія
Така журлива музика в очах,
Симфонія зими пливе у скронях.
Надія розчинилася у снах,
А я лишилась у твоїм полоні…
Та чи збагнеш, що то була не я?
Миттєва мрія, мов із сонця злита.
Такі ще ранки весняні стоять,
А вже чекає стежка, в осінь звита.

***
Жертовний хрест недоля обпекла.
Орган звучить, горять стожари…
Страждає жінка не від зла,
І не від того, що не в парі…
Змовкає Бог, і тільки йде луна,
Коли душа душі лиш крик лишає.
Страждає жінка не від того, що одна,
Від того, що, напевно, – не прощає…
Я і ти
Я для тебе – невипите літо,
Ти для мене – п’янкий зорепад.
Стали зорі сяйливими квітами –
Аж яснів дивовижний сад.

Падав яблуками додолу…
І приходила ніч нова.
Заглядали зірки в стодолу,
В діамантах цвіла трава…