Судам не вистачає грошей навіть на повістки

Українські суди опинилися у вкрай загрозливій фінансовій ситуації. Шляхи для вирішення проблеми є, та зволікання можуть негативно відбитися на міжнародному іміджі України, вважають експерти, — передає “Німецька хвиля”.
Експерт з питань судочинства Андрій Бурий стверджує, що конституційне право українця на захист у суді порушується, бо держава не виконує своїх зобов’язань щодо забезпечення цього права.
Практично усі суди нині опинилися у критичній ситуації, коли не вистачає грошей навіть на те, аби вислати елементарні повістки про слухання справи.
“Найбільша проблема – це кореспонденція, це відправлення листів, канцелярські товари, оренда приміщень. Є ситуація, що працівники суду і самі судді дають свої гроші на ці потреби, чим ризикують отримати звинувачення у корупції”, — каже Бурий.
Приміром, на забезпечення роботи Львівського апеляційного адміністративного суду є потреба у 1 мільйон гривень, а за півроку надійшло трохи більше 200 тисяч, каже прес-секретар суду Ольга Давид.
Щоб відправити один лист, слід заплатити за послуги пошти більше 8 гривень, а суд отримує на цю ж послугу удвічі менше грошей, зауважує Давид. Відтак, додала вона, нині заборгованість суду вже сягає більше 70 тисяч гривень, що може паралізували його роботу.
Заборгованості мають практично всі суди в Україні.
“В силу того, що немає за що надсилати кореспонденцію, справи відкладають, і навантаження таке велике, що деякі суди розписують справи вже до кінця 2010 року”, — каже Бурий.
Парадокс у тому, що люди платять за послуги суду, зокрема, на інформаційно-технічне забезпечення, а куди йдуть ці гроші – невідомо, каже експерт.
На його думку, ситуація значно покращилася б, якби ці оплати справді скеровувати на потреби суду, а ще якби було розглянуто можливість про укладання угоди з поштовою службою щодо реструктуризації заборгованостей чи пільги на кореспонденцію.
У будь-якому випадку владі слід негайно вживати заходів, аби налагодити ситуацію, запевняє Бурий, бо зволікання може спровокувати позови невдоволених громадян до Європейського суду з прав людини на предмет затягування розгляду справ, що негативно відіб’ється на іміджі держави.