У чаті не доводиться мовчати

Вражає, але дехто почувається залежним і не уявляє свого життя без новинок науково-технічного прогресу, про які, ще кілька років тому, можливо, навіть не знав. Аби з’ясовувати, яку власне, мету мають любителі інтерактивного спілкування і які основні тенденції там спостерігаються – завітала до одного з найпопулярніших рівненських чатів. Як виявилось, для переважної більшості респондентів пріоритетом є дружба і можлива зустріч. Але варто пам’ятати, що не всі відразу відкривають свої карти і розповідають про справжні наміри. Адже у чатах люди, зазвичай, спілкуються «інкогніто», тож існує небезпека в тому, що ваш абонент може виявитись зовсім не тим, за кого себе видає.

На Заході та в Штатах, подібні захоплення віртуальним спілкуванням, викликають усе більше занепокоєння у правоохоронних органах. Бо непоодинокими є випадки, коли зловмисникам вдавалось знаходити співрозмовників і використовувати їх в своїх цілях.

Приміром, зареєструвавшись малолітньою дівчинкою з милозвучним іменем чи «ніком», можна отримати безліч повідомлень від незнайомих чоловіків з усього світу. Деякі з них через мережу висилають «своє» фото (а зазвичай чуже, від скановане з модного чоловічого журналу). Про себе ж можуть повідомити, що навчаються у Гарварді, Оксфорді чи Кембриджі (або ж у всіх вищезгаданих одночасно). Але, обов’язково попросять надіслати своє фото і адресу, при чому не лише електронну. Та, насправді, автором цього послання є «дядечко» похилого віку, з Техасу. Втім, найгірше, що він може виявитись педофілом, якого вже давно розшукує поліція штату.

Проте відвідуючи чати можна натрапити і на досить кумедні випадки. Наприклад: 64-річний Дональд з Канади шукає для спілкування струнку блондинку, віком 18-25 років, із зеленими очима, стратегічними параметрами 90-60-90, а також з високим коефіцієнтом інтелекту. (!)

Через кілька годин на його амбітну пропозицію почали надходити повідомлення від жінок, зовнішність яких, вочевидь, була далека від ідеалу і параметрів Венери Мілоської. Втім, цитувати їх було б не етично. Лише можна сказати, що вони були гнівними, образливими і смішними водночас. Слід зауважити, що такі поняття як «нецензурна і ненормативна» лексика у чатах вже мають статус своїх. А це, певною мірою, розвіює сформоване уявлення про те, що користувачі Інтернету, у своїй більшості, є високоосвіченими людьми.

Більше того, людям з філологічною освітою, з метою збереження нервів і кваліфікації, краще було б обмежити час перебування у чатах.

А втім, було б непослідовним, вважати віртуальне спілкування явищем виключно небезпечним та негативним. Приміром, давно знайомі люди можуть використовувати його як відносно дешевий спосіб спілкування. А з огляду на те, що представників сильної статі зареєстрованих у чатах більше, ніж прекрасної – то деякі жінки використовують це для того, аби за допомогою компліментів, позбутися комплексів неповноцінності чи заниженої самооцінки.

Одним словом, любителям поплавати в морі чатів, не варто забувати і про айсберги.

Мирослава Крупенко,
Рівне.