Рівненському міському будинку дитини – 65 років

Історія створення цього закладу сягає далекого 1945 року. Одразу ж після закінчення війни у будинку грудної дитини (тоді він називався саме так) знайшли домашнє тепло, притулок і догляд понад 30 дітей-сиріт, підібраних на вулицях міста та його околицях. Тут їх вперше тепло одягли, обігріли й нагодували. Поступово в будинку дитини створювалася необхідна матеріальна база: ліжка, меблі, постільна білизна, посуд…
Сьогодні ж у міському будинку дитини працюють 123 спеціалісти і спектр його діяльності є значно ширшим, адже в системі охорони здоров'я області і міста він є пріоритетним закладом з надання медико-соціальної допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, і дітям раннього віку з порушеннями у психофізичному розвитку. Основними його завданнями є медико-педагогічна реабілітація і соціальна адаптація дітей раннього віку, усунення наявних у них прогалин у психофізичному розвитку, психолого-педагогічний супровід, раннє втручання щодо дітей з порушеннями у психофізичному розвитку, а також соціально-психологічна допомога сім'ям, які виховують дітей з такими вадами та усиновлених дітей. Зараз у міському будинку дитини перебувають 120 дітей. Приблизно 80 з них – це соціальні діти, тобто позбавлені батьківського піклування, сироти або вилучені із сімей зі складними матеріально-побутовими умовами, в яких батьки неспроможні забезпечити своїм малюкам нормальні умови для розвитку та виховання. Решта дітей – з групи реабілітації: слабкочуючі чи глухі, з порушеннями опорно-рухового апарату та психомовного розвитку, хромосомними захворюваннями та психічно нерозвинуті.