В Ужгороді чоловік зарізав ревниву коханку

Страшна знахідка

Закривавлене тіло 30-річної ужгородки Анжеліки у Страсну п’ятницю вранці знайшов її сусід. Хлопець звернув увагу на те, що двері помешкання сусідки привідчинені. Він про всяк випадок заглянув у квартиру, чи щось не трапилося. І вже з порога побачив страшну картину -- на підлозі, в калюжі крові, лежала Анжела! На горлі потерпілої було чітко видно різану рану. Переляканий юнак зателефонував у міліцію та викликав «швидку».

Пошуки

Крім посиленої слідчо-оперативної групи Ужгородського міського управління міліції, на місце пригоди прибули також начальник управління карного розшуку ГУМВС України в Закарпатській області Володимир Шелепець, його заступники Василь Мацо, Василь Лешко та інші розшуковики. Медики, прибувши на виклик, констатували смерть молодої жінки. Якихось слідів боротьби та крадіжки у помешканні оперативники не виявили. Тому версію про пограбунок відразу відхилили. Скидалося навіть на те, що покійна могла покінчити життя самогубством. Правда, причин для цього у неї не було. Тому і ця версія також відпала.

Детально обстеживши помешкання, правоохоронці дійшли висновку: тієї ночі, крім господині, тут ще хтось побував. Про це, зокрема, свідчили дві склянки з-під спиртного на столі. Отож, саме той невідомий чоловік і міг позбавити життя Анжеліку. Пізніше судмедексперт виявив під нігтями небіжчиці залишки чиєїсь шкіри. Отже, потерпіла з кимось боролася?

Найперше Володимир Шелепець доручив підлеглим детально вивчити осіб, з якими жінка найчастіше контактувала, а також у хронологічному порядку відтворити події останнього дня: з ким і коли була потерпіла. Розподілившись на кілька груп, правоохоронці відпрацьовували всіх осіб, з котрими контактувала молодиця.

Дзвінок із Києва

Згодом стало відомо, що того ранку в гості до Анжеліки заходив 25-річний Олександр. Цього молодика правоохоронці знали добре, оскільки свого часу за скоєння крадіжок він двічі побував на лаві підсудних. Удома підозрюваного не застали, тому розшуковики подалися до нього на роботу. Та керівник фірми, де працював хлопець, розповів їм досить цікаві речі, котрі вказували на причетність цього типа до кривавого злочину. Зранку, в четвер, на фірму зателефонував Олександр і попросив відпустити його з роботи. Навіть більше, молодик позичив у шефа гроші в рахунок майбутньої зарплати. Пояснив, нібито його дівчина потрапила в ДТП і їй вкрай потрібні кошти на лікування. Коли Олександр зайшов у кабінет, начальник зауважив на його обличчі подряпини. Звісно, керівник поцікавився, що трапилося. У молодика і цього разу знайшлося пояснення. Розповів, що стояв з подругою на зупинці і на них несподівано наїхав «Лексус». Можна сказати, відбулися легким переляком. Отримавши 800 гривень, підлеглий більше на роботі не з’являвся.

Тим часом працівникам карного розшуку вдалося знайти дівчину, з котрою Олександр мав намір одружитися. За її словами, в четвер до неї на роботу прибіг наречений і повідомив, нібито його відправляють у відрядження в Київ. Дівчина здивувалася: чому на саму Пасху? Той тільки знизав плечима, мовляв: така робота. Наступного дня хлопець вже телефонував їй зі столиці, де зняв помешкання. І лише під час наступної розмови зізнався нареченій, що накоїв біди. Молодиця не хотіла більше чути про цього типа, та працівники карного розшуку вмовили її продовжити з ним переговори й схиляти до думки добровільно здатися. Це найкращий вихід. Тим часом Володимир Шелепець зв’язався з київськими колегами. Описавши портрет підозрюваного, попросив встановити місце, звідки він телефонує. Однак це виявилося не так легко, оскільки кожен наступний дзвінок в Ужгород лунав вже з іншого автомата. Отож, коли після чергового дзвінка до телефонної будки під’їхали міліціонери, там вже нікого не було.

Невдовзі розмови Олександра з подругою дали бажаний результат. Дівчині таки вдалося вмовити кавалера здатися, і на саме Христове Воскресіння молодик приїхав в Ужгород та подався в міліцію...

Де пиятика, там і приятелі...

Спочатку в Анжеліки в житті все складалося непогано. Жила з батьками в трикімнатній квартирі, вони її повністю утримували. У 20 років дівчина знайшла свого супутника життя. Чоловік мав добру роботу, був чуйний. Бажаючи мешкати окремо, подружжя взяло у сусідньому будинку в кредит квартиру, котру того ж року повністю виплатило. Але поки чоловік їздив у відрядження, Анжеліка все частіше відвідувала бари, де без «зігріваючого» мало коли обходилося. А де пиятика, там і приятелі...

Одного разу чоловік Анжеліки потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, під час якої травмував ногу. Щоб було його кому доглядати, молодята переселились до батьків.

Усе почалося з пива...

У Страсну середу подружжя вирішило сходити на пиво. З ними пішов і їхній приятель. Чоловік повернувся додому, а дружина з компаньйоном вирушила в інший розважальний заклад, де обоє загуляли до третьої години ночі. Після п’яних веселощів молодиця повернулася до себе в квартиру і зателефонувала приятелю Олександру, запропонувавши прийти до неї в гості. Знайшлася і пляшка. Посиділи, випили. Тоді Олександр сказав, що має намір одружитися. Цю новину господиня чомусь сприйняла не надто радо. Не обійшлося без ревнощів. Виникла словесна перепалка. Обірвав ці «баталії» телефонний дзвінок. То був чоловік Анжели. Він сердито поцікавився, куди пішла його дружина і чому не прийшла ночувати додому. Жінка збрехала, що зайшла в квартиру полити квіти, заодно й залишилася ночувати, але вже збирається додому. Олександр сподівався, що після цього дзвінка молодиця заспокоїться. Проте сварка виникла з новою силою. Анжеліка раптом підскочила до свого кавалера, подряпала йому обличчя. Той відсахнувся і порадив п’яній жінці піти проспатися. Однак та раптом схопила ніж і кинулася на Олександра. Молодик, миттєво зреагувавши, вибив лезо з її рук. Тоді розгарячіла молодиця знову схопила ніж. Далі все сталося у кліп ока – розлючений гість схопив руку приятельки з ножем і щосили увігнав лезо в її шию. Зойкнувши, Анжеліка схопилася за рану та стала сповзати на долівку. Зрозумівши, що накоїв, гість кинувся до виходу.

Стосовно зловмисника порушено кримінальну справу.

Іван Ладжун, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області.