Закарпатець убив приятеля, а тіло викинув біля потічка

Більшість трагедій зазвичай стається через оковиту. За статистикою, майже кожне вбивство зловмисники скоюють у стані алкогольного сп’яніння. Ось і у випадку, що трапився днями у с. Поляна на Свалявщині, не обійшлося без алкоголю.
Мертве тіло 40-річного місцевого жителя Владислава знайшов його односельчанин Микола. Про страшну знахідку чоловік повідомив старшому дільничному інспектору Володимиру Поповичу, а той сповістив районне керівництво міліції.
У Поляну невдовзі виїхали начальник Свалявського райвідділу міліції Олександр Гебеш, його перший заступник Ярослав Лебович, начальник карного розшуку Рубен Рубенян та посилена слідчо-оперативна група. Мертва людина лежала головою у бік потічка. Стягнута куртка та приспущені штани свідчили, що чоловіка сюди хтось притягнув. Травми голови та ноги переконували: селянина, найімовірніше, убили. До того ж, біля нього виднілися криваві сліди. Від батьків загиблого правоохоронці довідалися: Владислав ще вчора після обіду йшов гоститися до знайомої Тетяни, а далі додому не повернувся. Оперативники вирушили до помешкання Тетяни. І тут вони звернули увагу на те, що дорогою до цієї оселі тягнулися криваві сліди. Плями крові були навіть на подвір’ї. Тож стало зрозумілим, де трапилася трагедія. Двері у будинок були зачинені. Сусіди повідомили: Тетяна з чоловіком Василем пішла на поле садити картоплю. Там її міліціонери і знайшли. Щоправда, Тетяна працювала на полі без свого благовірного. Спершу жінка була небагатослівною. Стверджувала, що Владислав вчора гостював у них. Вона ж засиділася в сусідки і повернулася пізно та відразу лягла спати. Однак правоохоронці відчували: молодиця явно щось не договорює. Тим часом інші оперативники зайнялися пошуками Василя, котрий кудись загадково зник. Оглядаючи помешкання, працівники міліції запримітили: двері однієї з кімнат зачинені з внутрішнього боку. Довелося лізти через вікно, аби їх відчинити. У середині все було чисто прибрано, жодних слідів. Скидалося на те, що господарі тільки-но помили тут і поскладали. Далі правоохоронці вирішили заглянути ще й на горище. Саме там, як виявилося, і переховувався Василь. Під час подальшого проведення огляду обійстя знайшлися речові докази із слідами крові. Василь спочатку мовчав, потім заходився виправдовуватися, мовляв: не вбивав, просто один раз вдарив Владислава по голові палицею, а під кінець зовсім заплутався у своїх показаннях. Врешті-решт розповів правду.
Того вечора Владислав прийшов до нього в гості, уже будучи напідпитку. Василь також трохи випив. За якийсь час між чоловіками виникла сварка. Розлючений господар схопив сокиру і кинув нею у свого опонента. Лезо сильно розрізало гомілку. Наступний удар Владислав отримав по голові. Після цього Василь заспокоївся і пішов у хату, а гість сів на сходи. Але за якийсь час він також зайшов у кімнату, мовчки сів за стіл та сперся рукою. Тим часом до Василя завітав брат Тетяни Іван, з котрим Василь ще перехилив по чарці. Пізніше додому прийшла Тетяна. Вона й звернула увагу на те, що гість якось дивно сидить нерухомо, спершись об піч. Як з’ясувалося, чоловік уже був мертвий. Іван запропонував негайно викликати «швидку», та Василь запротестував: «Ти що, мене одразу посадять. Давай краще відтягнемо тіло до потічка».
Була ніч, коли двоє чоловіків тягнули мертвого Владислава до місця, де наступного дня його знайшли перехожі...
Василя заарештували. За цим фактом порушено кримінальну справу. Розпочато слідство, котре повинно встановити всі подробиці цього злочину.

Іван ЛАДЖУН, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області.