Сьогодні ми знайомимо своїх читачів із талановитою молоддю, яка зростає та розвивається серед густих лісів, широких ланів та дзеркально-чистих річок. І звісно однією із візитних карток нашого зеленого краю є Березнівський державний дендрологічний парк, розташований на території Березнівського лісотехнічного коледжу НУВГП. Та саме коледж вже понад 45 років готує кваліфікованих спеціалістів для лісової галузі. З одним із випускників коледжу у минулому, нам нещодавно вдалось поспілкуватись.
Кутя Микола Миколайович - кандидат сільсько-господарських наук, асистент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування навчально-наукового Інституту лісового і садово-паркового господарства, Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України (НУБіП). У 2008 р. з відзнакою закінчив Березнівський лісовий коледж, здобув освітній рівень бакалавра. Під час навчання у коледжі нагороджений Грамотою Рівненської обласної Ради за відмінні успіхи у навчанні і активну участь у громадському житті коледжу, а також Стипендією Президента України.
Р.:
Пане Миколо, які перспективи на Вашу думку мають випускники коледжу сьогодні?
М.М.:
Перед випускниками коледжу відкривається ціла низка перспектив та можливостей. Одні випускники сьогодні вже працюють на різних посадах у структурі Державного агентства лісових ресурсів України, інші можуть продовжувати навчання у інститутах та університетах. З досвіду останніх років, 90% випускників коледжу вбачають перспективи у продовженні навчання та здобувають вищу освіту, наприклад у Києві, у НУБіП України.
Щодо студентів вищих навчальних закладів, я із власного досвіду можу сказати, що можливості звісно також є, головне, щоб було бажання їх знаходити та реалізовувати. Тобто для реалізації своїх планів, молодь має бути активною.
Р.:
Про які саме можливості іде мова?
М.М.:
На сьогодні багато можливостей для студентів лісового фаху дає не лише Європа але і світ уцілому. Є багато цікавих міжнародних конференцій, симпозіумів, програм для навчання, стажування закордоном, які проводяться з метою подальшої реалізації набутих навичок та знань в Україні. Крім того що це цікаво та корисно, участь у подібних заходах є необхідною для розвитку нашої держави.
Р.:
Можливо маєте приклади із власного досвіду? Поділіться ними із нами!
М.М.:
Нещодавно, мене було запрошено прийняти участь та прочитати доповідь на 42-ому Міжнародному Лісівничому Симпозіумі для студентів та молодих вчених “Наше Коріння, Наше Майбутнє” (IFSS-2014), який відбувся у канадській провінції, - Британська Колумбія, організований Міжнародною Лісівничою Студентською Асоціацією (IFSA) з 6 по 21 серпня 2014 року. Сам Симпозіум – це неймовірна можливість познайомитись із найкращими лісівниками із усього світу, дізнатись про систему освіти, шляхи у розвитку галузі у представників із різних країн, а також представити власні дослідження та рідну країну, що на мою думку найбільш важливо саме у цей час для України. Цього року було запрошено 115 представників із 32 країн світу. Програма Симпозіуму, була достатньо насиченою, адже окрім пленарних засідань, цікавих лекцій та семінарів, ми відвідали 11 міст у тому числі Ванкувер. Також ми відвідали три університети: Університет Британської Колумбії (UBC), Університет Північної Британської Колумбії (UNBC), Університет Томпсон Ріверс (TRU), познайомились із студентами та викладачами найбільших та найвідоміших університетів Британської Колумбії, а також із життям та навчанням студентів. Мені, як викладачу це було особливо цікаво, адже у майбутньому можна спробувати запровадити дещо подібне в Україні. Окрім цього, нас познайомили із багатою історією лісового господарства, із народом, культурою краю, ми відвідали табори, природні парки, лісодослідні станції, озера, гори та неймовірні древні ліси.
Р.:
Ви казали, що Вам було важливо представити свою країну. Як Ви це зробили? А також як до Вас, громадянина України, відносились представники із різних країн світу?
М.М.:
Звісно, враховуючи ситуацію в Україні, хотілося максимально привернути увагу і підкреслити славну історію, традиції, культуру та єдність нашої Батьківщини. Я взяв до Канади український прапор, вишиванку, безліч патріотичних сувенірів та солодощі. З огляду на останні події, Україною справді цікавиться весь світ! Було дуже приємно відчути підтримку від представників з Європи, Америки, навіть Азії та Африки. Всі знали, про те, що відбувається в Україні, більшість цікавилась деталями, та всі висловлювали свої переживання та підтримку. Нас знали, знають і тепер не забудуть! Саму доповідь я почав не як представник від університету, а як громадянин України. Після доповіді особливо вразила підтримка від представника із Польщі, котрий на всю актову залу, замість запитання до презентації, щирими словами закликав всіх підтримати Україну та на завершення промовив: “Слава Україні!”
Р.:
Як представники з Росії до цього віднеслись?
М.М.:
Росія не є членом Міжнародної Студентської Лісівничої Організації (IFSA), у якій практично всі країни світу. Відповідно представники Росії не беруть участь у конференціях та симпозіумах, організованих IFSA.
Р.:
Як потрапити на такий захід? Симпозіум щорічно відбувається лише у Канаді?
М.М.:
Перш за все треба мати Локальний Комітет IFSA у своїй країні (у нас представлений у Києві, раніше і у Львові), та бути або стати членом цього комітету. Будь-якому студенту, який бажає прийняти участь достатньо зареєструватись, заповнити аплікаційну форму та чекати відбірного туру на якому обирають майбутніх учасників. Кожного року обирають нові країни для проведення Симпозіуму, наприклад наступного року Симпозіум відбудеться у Філіпінах, а через рік в Австрії. У Європі часто проводять такого роду заходи, тому для студентів нашого лісового коледжу є хороша можливість прийняти участь у 2016 році!
Р.:
Мабуть участь дорого коштує?
М.М.:
Ні, сама участь для України коштує 100 Євро, у які входять: інформаційний матеріал, проживання, та харчування під час 16 днів Симпозіуму.
Р.:
Які плани на майбутнє маєте щодо розвитку лісової галузі?
М.М.:
Власне як науковець – планую написати та захистити докторську дисертацію, як викладач – удосконалювати систему викладання предметів, а також впроваджувати та розвивати нові предмети в Університеті.
Р.:
Чи надає НУБіП можливості для впровадження та розвитку нових навчальних дисциплін?
М.М.:
НУБіП пропонує, а кожен викладач обирає для себе, у якому напрямку рухатись. Із розвитком науки та технологій, а також бажанням України інтегруватись у Європейське товариство, вважаю за необхідне запроваджувати нові або удосконалювати існуючі навчальні програми лісівничих дисциплін, що передбачають використання даних дистанційного зондуванням Землі та застосування ГІС-технологій у лісовому господарстві. Хочу відкрити для наших студентів нові предмети, які є актуальними у світі, адже у цьому і полягає розвиток науки та галузі України в цілому.
Р.:
Що для цього потрібно?
М.М.:
Звісно не лише вивчення дисципліни із джерел всесвітньої електронної павутини, але і стажування у зарубіжних країнах, які вже запроваджують ці технології та відповідні дисципліни у навчальний процес.
Р.:
Які це країни? Чи маєте плани рухатись у такому напрямку?
М.М.:
Це Канада, США, країни Скандинавії... Беру участь у конкурсі для отримання Гранта на проходження стажування у Сільсько-господарському Університеті Штату Пенсильванія у 2015 році. Саме для викладачів та науковців України у США розроблена програма стажування за підтримки української діаспори – родини Воскобів (Woscob Itrernational Research in Agriculture (WIRA)). Вона дає можливість нашим викладачам удосконалити свій фаховий рівень, оволодіти методикою викладання нових дисциплін, та разом із американською професурою проводити лекції в Університеті, а також є можливість, провести власні дослідження із використанням найновішого програмного забезпечення, обладнання та літератури, якими забезпечує Університет. І звісно це чудова можливість підвищити свій рівень знання англійської мови.
Р.:
Що б Ви побажали молодим лісівникам Березного?
М.М.:
Перш за все, напередодні Дня працівника лісу, я хочу щиро привітати усіх лісівників України із професійним святом! Особливо хочу привітати усіх викладачів, студентів та випускників рідного мені Березнівського лісотехнічного коледжу. Молодим лісівникам хочу побажати наснаги та наполегливої праці над собою, ніколи не зупинятись на досягнутому, а завжди рухатись вперед і вірити у свої сили. На завершення бажаю усім міцного здоров’я, оптимізму та віри у щасливе майбутнє нашої країни, яке не можливе без свідомої, активної молоді!
Світлана Телев'як
