Рівне:

«Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію

Актуально 07-січ, 2019, 12:269 prov 552
Нещодавно якось напівжартома я сказав одному православному священику: мовляв, Російська православна церква (РПЦ) «двічі неканонічна». Адже, по-перше, вона не має томосу від Вселенського патріарха. І це справді так. Фактично із середини XV століття і до кінця XVI століття митрополити московські не визнавалися Вселенськими патріархами. І лише вкінці XVI століття московській (світській!) владі вдалося добитися автокефалії для православної церкви у своїй державі. Зроблено це було шляхом погроз, шантажу й підкупу. Томосу ця церква так і не отримала. По-друге, нинішній патріарх Московський Кирило (Гундяєв) свого часу був висвячений Філаретом (в миру Денисенко), якого та сама РПЦ пізніше піддала анафемі. Ось і питаннячко, а чи є «канонічним» патріарх Московський? Звісно, московські «каноністи» знайдуть виправдання такому казусу. Та все ж…
«Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію

Тепер, коли Вселенським патріархом відновлена Київська митрополія, яку в 1686 році незаконно захопила Московська патріархія, і Православна церква України (ПЦУ) вже отримала томос, виходить, що філія РПЦ, яка продовжує іменуватися Українською православною церквою в єдності з Московським патріархатом (УПЦ (МП)), є «тричі неканонічною». Адже її глава, сиріч предстоятель, митрополит Київський Онуфрій не має права іменуватися митрополитом Київським. І взагалі УПЦ (МП) перебуває на не своїй канонічній території. Тобто маємо відверте ігнорування цією церквою православних канонів.
Вселенський патріарх Варфоломій підписує томос про автокефалію для Православної церкви України (ПЦУ). По ліву руку від нього стоїть митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Стамбул, 5 січня 2019 року
Відновлення Вселенським патріархатом Київської митрополії та створення ПЦУ має й інші цікаві наслідки. Річ у тім, що ця митрополія охоплювала не лише українські землі, а й землі нинішньої Білорусі, Литви й частково Польщі. Але якщо у Польщі існує своя православна церква, якій надав томос Вселенський патріархат, то цього про Білорусь і Литву не скажеш. Тут «окормлює» православних патріархат Московський. Чи має він це право робити? Наскільки канонічною тепер є, приміром, Віленська й Литовська єпархії РПЦ?
Звісно, нинішній президент Білорусі Олександр Лукашенко зорієнтований на Москву. Але ж у нього часом виникають конфлікти з російським керівництвом. Чи не захоче в якийсь момент «білоруський бацька», торгуючись із Москвою за ціну на газ, відкрити у білоруському місті Новогрудку представництво (подворіє) Київської митрополії? Адже в старі часи там було таке представництво.
Зрештою, чому б керівництву ПЦУ не звернути увагу на дружню нам Литву? Чи не пора заявити, що це канонічна територія Київської митрополії, а не Московського патріархату. У Литві є принаймні українська діаспора. Там навіть свого часу існували українські поселення. То чому українцям Литви ходити в храми РПЦ, коли є своя законна (справді канонічна!) ПЦУ.

Парадокси канонічності
Але не будемо про церковні справи в наших сусідів. Нам би зі своїми проблемами розібратися. Зрозуміло, Москва робитиме все можливе, щоб утримати парафії УПЦ (МП) від переходу в ПЦУ. На це кинуті чималі ресурси. Достатньо лише глянути, яку інформаційну війну розв’язала навколо питання томосу для ПЦУ Москва. У хід йде все – спекуляції на проблемах становлення ПЦУ, перекручення фактів, а то й відверта брехня. Справді, становлення ПЦУ відбувалося непросто. Непросто й проходив об’єднавчо-установчий собор цієї церкви 15 грудня. Але, попри всі труднощі, ПЦУ відбулася й отримала томос. І саме вона має право називатися канонічною церквою України, а не УПЦ (МП).
Тут маємо цікаву ситуацію. У народі кажуть: не копай ближньому яму, бо сам туди впадеш. УПЦ (МП) якраз у часи незалежності України «копала таку яму». Не треба говорити про «братню любов» до православних України, які не захотіли йти під філію РПЦ, а прагнули мати свою незалежну церкву. Скільки проклять, анафем впало на їхню голову від кліриків УПЦ (МП). Що тут говорити про «християнське смирення й любов»!
При цьому духовенство УПЦ (МП) спеціально спекулювало на питаннях канонічності. Воно розказувало, що лише воно є канонічним, а представники інших православних церков неканонічні і, відповідно, спасіння їм не буде.
Тепер ситуація є діаметрально протилежною. УПЦ (МП) стала в Україні неканонічною. Зрештою, вона може втратити свій юридичний статус, якщо не змінить назву – адже цього тепер вимагає відповідний закон, ухвалений Верховною Радою.
Однак керівництво УПЦ (МП), щоб втримати позиції, і далі розповідає про свою «праведність», а прихильників ПЦУ називає розкольниками, фактично сіючи релігійну ворожнечу.
Та будемо сподіватися, що віруючі, які нині ходять у храми УПЦ (МП), зрозуміють, що ця церква живе не за православними канонами. А її керівництво як служило, так і служить Москві.
Хай і не так швидко, але відбувається процес переходу таких віруючих і навіть окремих священиків УПЦ (МП) до ПЦУ. Є надія, що цей процес триватиме далі. А надання томосу ПЦУ лише його інтенсифікує.
Петро Кралюк – проректор Острозької академії
Радіо Свобода.
Похожие новости
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Березень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Вгору