Вода - дар Божий

  “Вода, в тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються не відаючи, що ти таке. Не можна сказати що ти необхідна для життя: ти – саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. Ти найбільше багатство на світі...”

Антуан де Сент – Екзюпері
  Вода може бути як знаком благословення, так і знаком прокляття. Хто береже воду, той береже себе, своє здоров’я і добробут. Є прогнози, що найбільшою проблемою недалекого майбутнього стане саме вода. Від катастрофи нас врятує тільки шанобливе ставлення до дару Божого.
 Право на чисту воду – це право на життя
28 липня 2010 р., Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка затверджує право  людини на чисту питну воду.
У резолюції «Право людини на воду і санітарію» висловлюється глибока стурбованість тим, що близько 884 мільйонів людей не мають доступу до безпечної питної води. Окрім того, у документі вказується, що близько 2,6 мільярда людей проживають в антисанітарних умовах. Щорічно 1,5 мільйона дітей у віці до п’яти років, тобто одна дитина – кожні 20 секунд, помирають від хвороб, пов’язаних із вживанням нечистої води, або відсутністю адекватних санітарних умов.
«Генеральна асамблея проголошує право на безпечну і чисту питну воду та санітарію як право людини, що має суттєво важливе значення для повноцінного життя і повного здійснення всіх прав людини», — вказується у резолюції.
В опублікованій доповіді ООН «Нездорова вода» з нагоди Всесвітнього дня води (22 березня) зазначається, що забруднена вода губить більше людей, як війни і всі інші форми насильства разом взяті.
«Більше як половина пацієнтів лікарень у світі - це люди, чиї недуги так чи інакше пов’язані із забрудненою водою», - також повідомляється в доповіді.
«Близько двох мільярдів тонн стоків, які складаються з суміші залишків міндобрив, нечистот, промислових відходів та відходів, що є результатом життєдіяльності людини, щодня скидається в річки та моря, викликаючи поширення захворювань і призводячи до непоправної шкоди екологічних систем. Тому перетворення забрудненої води з загрози для здоров’я та довкілля в чистий, безпечний і економічно вигідний ресурс є одним із ключових викликів для міжнародного співтовариства в ХХІ столітті».
Святе Письмо про воду
Образ води використовується в Біблії в трьох основних значеннях: це вселенська стихія, управляти якою може тільки Бог, джерело життя і засіб очищення. На загал, про воду на сторінках Святого Письма згадується близько 600 раз: вода може означати життя або смерть, благословення і скорботу, порядок або хаос.
Вода як створіння Боже
Бог, Владика всесвіту, дарує воду по своїй волі, і за допомогою води утримує у своїй владі долю людства. Покликавши до буття все, що існує, і встановивши всесвітній порядок, Бог є також Владикою вод. Він їх утримує, або дає течію на свій розсуд. 104-й Псалом чудово описує владу Бога над водами. Він створив «верхні води» (Пс. 104, 3), наповнив водою землю (Пс. 104, 6), визначив швидкість течії води (Пс. 104, 7), спрямує її, щоб не знищити поверхню планети (Пс. 104, 9), відкриває джерела (Пс. 104, 10) і посилає дощ (Пс. 104, 13), завдяки чому на Землі множиться добробут, який веселить серце людини (Пс. 104, 11-18).
Вода в історії народу Божого
Хоч Бог дарує і утримує води за своїм розсудом, Він спостерігає за  поведінкою свого народу. Залежно від того, вірний чи невірний народ Союзові-Заповітові, Бог посилає або затримує води. Якщо ізраїльтяни живуть у згоді із законом Законом Господнім і послушні голосові Божому, Бог відкриває небеса і дає дощ свого часу (Лев. 26, 3; Втор. 28, 1.12). Таким чином вода стає ознакою благословення Божого для тих, хто йому вірно служить (Бут. 27, 28; Пс. 133, 3).
Вода не тільки дає силу і життя. Раптове розливання рік, що змивають у час бурі грунт і все живе (Йов. 12, 15; 40, 23), символізує нещастя, що готове раптом спіткати людину (Пс. 124).
У руках Творця стихійна сила води не є сліпою: поглинаючи нечестивий світ (2 Пет. 2, 5), потоп залишає серед живих праведника (Мудр. 10, 4), а опісля лице землі оновлюється (Бут. 8, 11).
Особливо актуальною для Святого Письма є тема вод благотворних. Вода не лише сила життя, а й засіб очищення та знищення погані (пор. Єз 16, 4-9; 23, 40). Найпоширенішим звичаєм гостинності було омивання ніг гостя, щоби змити дорожну пилюку. Напередодні своєї смерті Ісус побажав сам здійснити цей обов’язок, щоб показати приклад покори та християнської любові (Ів. 13, 2-15).
Необхідна для фізичної чистоти вода є також символом чистоти моральної. Вмивають руки на знак невинності (Пс. 26, 6; пор. Мт. 27, 24). Грішник, який полишає свої гріхи і навертається, подібний до людини, котра була вкрита брудом і вмилася (Іс. 1, 16).
Есхатологічна вода
Тема води займає визначне місце в перспективі відновлення народу Божого. Після того, як збереться усе розвіяне, Бог буйно виллє очищуючі води, які омиють серце людини, щоб вона змогла ревно виконувати увесь Закон Господній (Єз. 36, 19; 23; 40).
В есхатологічній перспективі вода, звичайно, має символічне значення. Ізраїль не зупиняє свій погляд лише на матеріальній реальності, а омріяне ним блаженство є не тільки тілесним добробутом; вода, що витікає з Храму, у розумінні Єзекиїла, символізує життєдайну силу Божу, що розлилася у месіанські часи і допомогла людям принести багатий плід (Єз. 47, 12; Єр. 17, 8; Пс. 1, 3).
Бог – джерело життя людини і дає їй силу розквітати в любові і вірності (Єр. 2, 13; 17, 8). Віддалившись від Бога, людина є як безплідна і обезводнена земля, приречена на смерть (Пс. 143, 6); ось чому людина тягнеться до Бога, як спрагла сарна до потоку води (Пс. 42, 2 наст.). Але якщо з нею Бог, то вона подібна до саду, в якому є життєдайне джерело (Іс 58, 11).
Христос – правдива вода
Христос приніс воду живу, котру обіцяли людям пророки. Він є камінь, який будучи «проколений» (Ів. 19, 34), виливає з «нутра свого» води (Ів. 7, 38), що погасять спрагу народу, котрий прямує в Землю Обітовану (1 Кор. 10, 4; пор. Вих. 17, 1-7). Він є Храмом, з якого (пор. Ів. 2, 19 наст.) тече ріка, що зрошує і оживлює Новий Єрусалим (Ів. 7, 37 наст.; Одкр. 22, 1.17; Єз. 47, 1-12), новий рай. Ці води є Духом Святим, життєдайною силою Бога Творця (Ів. 7, 39).
Наприкінці часів жива вода стане символом нескінченного бла-женства вибраних, яких Агнець буде водити по щедрих пасовиськах. (Одкр. 7, 17; 21, 5; пор. Іс. 25, 8; 49, 10).
Символіка вод набуває повноти значення у християнському хрещенні. Спочатку в хрещенні вода вживалася як очищуюча сила. Іван Хреститель христить водою «для покаяння» (Мт. 3, 11 наст.),  використовуючи воду Йордану, яка колись очистила від прокази Наамана (2 Цар. 5, 10-14). Однак у хрещенні очищається не тіло, а душа (1 Пет. 3. 21). Це омивання, що змиває наші гріхи (1 Кор. 6, 11; Єф. 5, 26; Євр. 10, 22; Ді. 22, 16).
До цієї головної символіки хрищальної води ап. Павло додає іншу: занурення і вихід з води того, хто христиться, символізує його поховання з Христом і воскресіння (Рим. 6, 3-11).
Право на воду згідно Вчення Церкви
Принцип загального призначення благ стосується, звісно, і води, яка в Святому Письмі символізує очищення (пор. Пс. 51, 4; Ів. 13, 8) і життя (пор. Ів. 3, 5; Гал. 3, 27). Вода як дар Божий – життєво важливий елемент, тому кожний має право на неї. Використання води і послуги, із нею пов’язані, мають задовольняти потреби всіх, зокрема тих, хто живе в бідності. Обмежений доступ до питної води завдає шкоди добробуту великої кількості людей і часто спричиняє захворювання, страждання, конфлікти, бідність і навіть смерть. Для належного вирішення цієї проблеми її «необхідно розглядати з позиції морального критерію цінності життя і поваги прав і гідності кожної людини». 
До води, уже через саму її природу, не можна ставитися як до звичайного товару; її слід використовувати раціонально і солідарно. Традиційно розподіл води входить у коло повноважень державних закладів, оскільки воду завжди вважали суспільним благом. Якщо ж цим займається приватний сектор, вода все одно має бути суспільним благом. Право на воду, як і всі права людей, ґрунтується на людській гідності, а не лише на кількісних розрахунках; воду не можна розглядати тільки як економічне благо. Без води немає життя. Тому право на воду – загальне і невід’ємне.
 Що ми п’ємо?
Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, його воду п’ють близько 30 млн. громадян. Три чверті питного водопостачання в країні здійснюється з поверхневих водотоків, більшість яких мають третій-шостий класи якості, тобто за рівнем хімічного і бактеріального забруднення вода більшості річок басейну Дніпра класифікується як забруднена та брудна, тоді як системи водопідготовки для пиття, приготування їжі розраховані на перший, максимум другий клас. Розрахунки на базі діючої класифікації якості води свідчать: 88% річок мають екологічний стан від «поганого» до «катастрофічного». Тобто вони непридатні для всіх видів водокористування.
Сучасний незадовільний стан водних об’єктів показує, що проблеми у сфері охорони вод від забруднення та вис-наження не тільки не знайшли вирішення, а й значно загострилися, особливо в останні роки. За даними Держспоживзахисту, стан питної води централізованого водозабезпечення у 12 областях України визнано критичним, у 8 – незадовільним і тільки у 5 – задовільним.
Централізованим питним водопостачанням забезпечено 450 міст, приблизно 90% селищ міського типу, а також 25% сільських населених пунктів - понад 70 відсотків населення України. Ситуація в Україні з водопостачанням сільських населених пунктів є однією з найгірших у Європі. Як вже зазначалося, нині в Україні тільки чверть сільського населення користуються послугами централізованих систем водопостачання. Решта населення для питних потреб користується місцевими джерелами – колодязями та саморобними свердловинами, прирусловими копанками, а також привізною во-дою. У 14 областях України та в Автономній Республіці Крим, налічується по-над 1200 сільських населених пунктів, де проживає понад 700 тис. осіб, які частково або повністю користуються привізною та неякісною водою. Найгірша ситуація в південних областях, а також в промислово розвинених регіонах.
Отже, питне водопостачання країни майже на 80 відсотків забезпечується за рахунок поверхневих вод. Якість води у поверхневих водних об’єктах є вирішальним чинником санітарного та епідемічного благополуччя населення. І при цьому громадськості та й переконана органам влади відомі приклади, коли якісні підземні джерела використовують для промислових потреб (Павло-градвугілля) через їх дешевизну, а населення споживає дорогу і неякісну воду з дніпровського водогону.
Вище вже зазначалося що в Україні майже не залишилося якісних поверхневих вод. Отже, воду з колодців селяни використовують хіба що для господарських потреб на більшості території України. У сільській місцевості налічується понад 2 млн. шахтних та трубчастих колодязів і майже половина з них перебуває в незадовільному стані. У більшості з них виявлено вміст небезпечних органічних сполук, що у 3-5 разів, а в окремих випадках у 50-100 разів, перевищує допустимі санітарні норми.
На жаль, останнім часом внаслідок господарської діяльності ми втрачаємо глибокі водні горизонти. Великі осередки забруднених підземних вод сформувалися на Дніпропетровщині (Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ, Новомосковськ – Павлоград, Кривий Ріг), а також на півдні України та в районі Житомир – Рівне. До забруднення підземних вод основних водоносних горизонтів призводить їх інтенсивна безсистемна експлуатація, в окремих випадках з перевищення водовідбору над затвердженими запасами, підтягування солоних морських вод, а також перехід високомінералізованих підземних вод із нижчих водоносних горизонтів.
В науковців існує думка, що кип’ятіння воду “вбиває”, тому, за відсутності альтернативи, вони радять воду фільтрувати. Хоча за висновком тих же науковців, далеко не всі фільтри воду поліпшують, часто фільтрування води – це здійснення неприродного насильства над нею.
Існують різні точки зору щодо талої води. Одні вважають її цілющою і зазначають, що структура замороженої і талої води подібна до структури води в нашому організмі. Однак, інші вчені не радять зловживати талою водою.
В Україні найкраще пити природну воду з глибинних підземних джерел, особливо якщо вода є м’якою.
А чи знаєте ви, що ...

· Без води було б неможливим життя на нашій планеті.
· Вода займає 71% від поверхні земної кулі. Лише близько
1/4 приходиться на сушу. Вода – це океани та моря, річки
та озера, але вода також під землею та в грунті.
· Людина і багато тварин майже на 2/3 складаються з води,
а деякі організми, такі як медуза, або огірок, на 98-99 %.
· Вода рік і озер, яку ми використовуємо, становить лише менше 1 % всіх запасів Світового океану.
· В стародавньому Римі водопровід постачав до 3 літрів чистої води на кожного мешканця, а нині в сучасних великих містах споживання становить до 500-600 літрів на людину.
· Для нормального функціонування організму рекомендується щодня споживати біля 2,5 літрів води.
· За 60 років життя людина випиває біля 50 куб. метрів води, тобто одну залізничну цистерну.
· Для збереження здоров’я важливо пити чисту воду.
· Цілющі властивості та омолоджувальний вплив на організм людини має тала вода.
· За водозабезпеченістю на одного мешканця наша держава займає одне з останніх місць в Європі. Води України — це річки, озера, болота і підземні води. Всього в Україні протікає 22 тис. річок загальною довжиною понад 170 тис. км.
  Вплив якості води на захворюваність
Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Можна стверджувати, що мінеральний та екологічний стан води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності.
Погіршення якості питної води обумовлює високий рівень захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик впливу на організм людини канцерогенних і мутагенних факторів. Домішки, які є в забрудненій воді, пригнічують діяльність імунної системи, підвищують ризик виникнення алергії та спричинюють розвиток тяжких хворіб.
Доведено, що питна вода з підвищеною мінералізацією негативно впливає на специфічні функції жіночого організму. Тверда вода може обумовлювати і підвищену гінекологічну захворюваність.
Встановлено, що води із загальною мінералізацією понад 2 г/л прискорюють процес старіння, тому мінеральні води не варто вживати тривалий час і лише за призначенням. Зловживання мінералкою може спричинити захворювання нирок, печінки, а часом й серцево-судинної системи. Навіть рівень ракових захворювань вище в тих областях України, де люди змушені пити так звану тверду воду.
Відставання України від розвинутих країн за середньою тривалістю життя та висока смертність значною мірою пов’язано із споживанням недоброякісної питної води.
  Вода, що дає вічне життя

«Хто питиме воду, яку дам я, ніколи не відчує спраги. Бо вода, яку дам йому я, стане в ньому джерелом, котре битиме через край і даватиме вічне життя» (Івана 4:14).

  Чому Земля має таку неповторну блакитну барву? Тому що майже три чверті її поверхні покриті водою. Але вода не лише прикрашає Землю, вона підтримує на ній життя. Відомо, що людський організм на 65 відсотків складається з води. В енциклопедії «Британіка» про воду сказано: «Без неї життя неможливе, вона потрібна для всіх процесів, що відбуваються в рослинах і тваринах».

Запаси води на землі практично невичерпні завдяки постійному кругообігу та очищенню. В енциклопедії «Уорлд бук» пояснено: «Майже кожна крапля води, яку ми використовуємо, повертається до океану. Там вона під дією сонця випаровується і пізніше випадає на землю у вигляді дощу. Вода використовується знову і знову. Її запаси невичерпні». Цей дивовижний процес був описаний у Біблії приблизно 3000 років тому: «Всі потоки до моря пливуть, але море — воно не наповнюється: до місця, і звідки пливуть, ті потоки, вони повертаються, щоб знову плисти» (Екклезіяста 1:7). Дійсно, кругообіг води — це справжнє диво.

Тож з огляду на подані вище цікаві факти зрозуміло, чому в Біблії вода згадується понад 700 разів. Нерідко Боже Слово говорить про унікальну здатність води підтримувати життя й очищати в переносному значенні, коли йдеться про духовні цінності (Ісаї 58:11; Івана 4:14).

Біблія і духовна чистота

Давні ізраїльтяни вирізнялись серед інших народів своєю фізичною чистотою. Вони регулярно мились і купались. У євреїв навіть був звичай мити ноги тим, хто прийшов у гості (Луки 7:44). Ізраїльтяни дбали не лише про чистоту свого тіла і майна. Вони пильнували, щоб у чистоті виконувати служіння Богові. Священикам, котрі служили при скинії, слід було регулярно митись і прати свій одяг (Вихід 30:18—21). Пізніше в єрусалимському храмі Соломон зробив з міді «лите море», яке вміщало 44 тисячі літрів води. У ньому, згідно з Божим Законом, мали вмиватися священики (2 Хронік 4:2, 6). Як ці вимоги щодо чистоти стосуються християн?

Апостол Павло пояснив, що Ісус очистив християнський збір «обмиванням у воді за допомогою священного слова». Подібно як вода очищає фізично, правда з Божого Слова має силу очищати морально і духовно. Завдяки цьому християнин стає «святий і непорочний» (Ефесян 5:25—27). Отже, всі, хто прагне мати Божу прихильність, мусять докладати зусиль, щоб залишатись «незаплямованими, бездоганними» (2 Петра 3:11, 14). Як у цьому може допомогти Боже Слово?  

Точне знання Божої волі допомагає християнину бачити, що забруднює чи заплямовує його поведінку та мислення. Кожному, хто намагається в усьому керуватись біблійними принципами, Боже Слово, наче вода, допоможе обмитись навіть від тяжкого гріха (1 Коринфян 6:9—11).  

Вода, яка дає вічне життя

Якось Ісус, зустрівшись із самарянкою біля колодязя Якова, завів розмову про «живу воду». Ісус сказав: «Хто питиме воду, яку дам я, ніколи не відчує спраги. Бо вода, яку дам йому я, стане в ньому джерелом, котре битиме через край і даватиме вічне життя» (Івана 4:10, 14). З Ісусових слів видно, що «жива вода» символізує життєдайні дари від Бога. Вони, як пояснює Біблія, уможливлюють для людей вічне життя. Одним з тих безцінних дарів є викупна жертва Ісуса Христа. Ісус сказав: «Бог так полюбив світ, що віддав свого єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє, що вірить у нього, не був знищений, а отримав життя вічне» (Івана 3:16). 

В останній біблійній книзі згадано про «ріку води життя — чисту, як кришталь», що «текла від престолу Бога та Агнця» (Об’явлення 22:1). Ця ріка символізує всі Божі заходи, які повернуть людей до досконалого стану, втраченого колись Адамом і Євою.

Після опису символічної ріки у цій книзі міститься запрошення: «Хай кожен спраглий прийде і всі, що хочуть, беруть воду життя даром» (Об’явлення 22:17). Нині це запрошення лунає по цілому світі. 

Чи ви також спраглі води життя? Якщо так, то беріть цю чисту воду, тобто навчайтесь про Творця та охоче приймайте Його щедрі дари. Тоді ви будете серед людей, котрі зберігають «немов скарб, добру основу на майбутнє, щоб завдяки цьому міцно вхопитися за справжнє життя» (1 Тимофія 6:19).  

У біблійні часи люди наполегливо шукали водні джерела. Авраам та Ісак копали криниці біля Беер-Шеви, аби їхні домашні та худоба мали достатньо води (Буття 21:30, 31; 26:18).

Неглибокі криниці під час довгого спекотного літа часто висихали. Щоб цього не трапилось, копали глибокі криниці (Приповістей 20:5). Глибина однієї такої криниці в Лахіші становить 44 метри. Інша криниця в Ґів’оні була завглибшки понад 25 метрів і завширшки 11 метрів. Щоб викопати таку криницю, треба було вибрати 3 тисячі тонн каміння. Самарянка, яка прийшла до колодязя Якова, сказала Ісусові: «Колодязь глибокий». У тій криниці вода, мабуть, була на глибині 23 метри (Івана 4:11).

Крім криниць, у давні часи на Близькому Сході робили резервуари для води. Це були підземні камери, куди з жовтня по квітень стікала дощова вода. На схилах гір висікали канали, і по них вода потрапляла до резервуарів. Ізраїльтяни вміли робити величезні резервуари для зберігання води (2 Хронік 26:10).

Щоб дістати воду з криниці чи резервуара, потрібно було докласти багато зусиль. У давнину дочки Їтро, Ревека та інші жінки щодня виконували цю тяжку роботу, щоб забезпечити водою рідних та худобу (Буття 24:15—20; Вихід 2:16).