Бога хвалили разом — українець, поляк …

Надзвичайно світлі, радісні, духовно багаті, поряд з іншими, є свята: Новий рік, Різдво Христове, Водохреща, або Йордана. Справжньою, невід’ємною від них, ні з чим незрівнянною окрасою є народні, вдало прославляючі Ісуса Христа, його Матір Божу — Діву Марію — колядки та щедрівки. Так само, як і нині, з усією душевністю, цілим запалом серця виконували їх і наші попередники, про що яскраво засвідчує громадсько-господарський часопис „Echo Wolynskie” („Ехо Волинське”), в якому, зокрема, читаємо:
… Колядки у
„Рідній Хаті” в Рівному
9 січня 1932 року в залі української „Рідної Хати” відбувся концерт під диригуванням пана Калмуцького, який мав у своїй програмі колядки та щедрівки, виконані хором чоловічим та хором мішаним (складеним із чоловіків та жінок). Пісні були виконані досконало, при цьому належить зазначити, що чоловічий хор має прекрасні баси та баритони.
На концерті серед багаточисленної публіки присутніми були: Архімандрит Почаївської Лаври отець Дамаскін, староста Рівного Станіслав Боярські і костопільській староста Мечислав Галюсіньскі, директор Шемилінські, депутат Сейму Республіки Польща Микита Скрипник, організатор та керівник цього чудового концерту і ряд шанованих осіб з міста Рівне.
Після концерту відбувся захоплюючий танцювальний відпочинок, який тривав до світанку…”
Про те, як турбувалися за маленьких мешканців громадські організації, влада Рівного, розповідають згадуваний часопис та громадсько-політичний господарський тижневик „Wolyn” („Волинь”), де читаємо:
… Ялинка для
бідних дітей у Рівному
Братня допомога Торговельної школи в Рівному організувала 17 січня 1932 року ялинку для бідних дітей з Рівного. Після розваг та ігор, в яких взяло участь понад сорок дітей, дітворі було роздане взуття, солодощі, подано було також на стіл смачний підвечірок. Гарний вчинок „Братняка” Торговельної школи належить підкреслити з визнанням…”
„… Дня 9 грудня 1933 року в Рівному під керівництвом заступника старости Кажімежа де Берга відбулося засідання Комітету, який має приготувати ялинку для бідних католицьких та православних дітей.
Збір для бідних дітей проводять: дружина старости Ванда Каньска, дружина полковника Марія Пругарова, лікар Пронарова, М. Вціслова, Й. де Бергова та інші…”
„Рівне. Замість святкових і новорічних побажань на 1933 рік заступник рівненського старости Кажимєчі де Берг дав пожертвування на „Фонд Польської Гори” та на продукти харчування дітям на „Цегельні” в Рівному…”
У католицькому світі існує добра традиція ділитися облаткою під час вілійної вечері. Навіщо це робиться? Бо ж хліб — це символ життя, хліб і підтримує життя. Знак ділення хлібом є родинним жестом любові. Віруючі Католицького обряду беруть участь у цьому житті, дякуючи участі в „ламанні хліба” тобто прийнятті Христа через Святе Причастя. Але можуть вони споживати Хліб Життя лише за умови, якщо відкривають серця для ближніх, стоять на позиції активної любові. Взаємна любов повинна бути їх найкращим святковим побажанням.
Ділилися з цього приводу облаткою, приміром, і стрільці з Рівного. Ось що повідомила щодо цього згадана вище газета:
… Облатка „Стрільця”
в Рівному, 1932 рік
9 січня 1932 року міський Відділ Стрілецького союзу в Рівному організував традиційну облатку для стрілецького братства і запрошених гостей. Дякуючи енергії та плодотворній ініціативі Голови Рівненського Відділу — судді пана Маєвського і повітового Коменданта громадянина пана Руджінського, урочистість пройшла на найвищому рівні та надзвичайно вдало.
В гарно прикрашеній до Різдвяних Свят та Нового 1932 року залі „Залізничної Стріхи”, згромадилися майже у повному складі рівненські стрільці та ряд гостей, що прийшли з міста для того, щоб поділитися облаткою зі Стрільцями. Серед товариства гостей присутні були: заступник Старости рівненського повіту пан Кажімєж де Берг, завідуючий Волинським Окружним відділом Освіти пан Фіревіч, полковник Пругар-Кетлінг, інспектор Окружного Відділу Освіти пан Шен, директор Рівненської гімназії пан Саутер, бургаміст міста Рівне пан Станіслав Боярські, член Рівненського магістрату пан Дембінські-Пюро і ряд інших осіб.
Після складання сердечних побажань стрілецьке братство всілося до столів на підвечерю, під час якої сценічна секція під керівництвом професора Чайковського вдало відіграла кілька сценічних творів.
На закінчення під звуки міді духового оркестру Сорок П’ятого Полку Кінних стрільців у піднесеному настрої танцювальна розвага тривала до самого ранку…”
Справді, у великій мірі розвеселяли мешканців та гостей нашого міста під час різдвяних та новорічних свят військові духові оркестри, які дарували справді чарівну, ні з чим незрівнянну музику, в приміщенні кінотеатру „Емпіре” (нині кінотеатр „Партизан”). Слово газеті “Echo Wolynskie” („Ехо Волинське”):
… Післяранкові музичні
концерти у Рівному
Для піднесення музичної культури і дарування любителям цієї прекрасної мистецької галузі приємного задоволення, духові оркестри Сорок Четвертого і Сорок П’ятого Полків Кінних Стрільців під диригуванням досвідчених капельмейстрів Шкулі Антона та Гойдала Юліана організовують в кінотеатрі „Емпіре” щонеділі „післяранкові музичні концерти”. Найближчий післяранковий концерт відбудеться 17 січня 1932 року о 12 годині 30 хвилин. Виступить з концертом духовий оркестр Сорок Четвертого Полку Кінних Стрільців…”
Як підтверджують довоєнні волинські періодичні видання, влада Рівного завжди вітала українську громаду з нагоди як старого Нового року, Православного Різдва Христового, свята Йордана інших релігійних свят. Та й самі представники правління міста і багаточисельний католицький люд брали активну участь у святкових православних заходах і службах Божих. Ось доказ цьому:
„… 14 січня 1932 року, як у день Нового року за старим стилем, референт Рівненського Староства пан Зиґмунд Хмельовскі передав від імені повітового адресу депутата Микити Скрипника сердечні новорічні вітання для товариств Клубу „Рідна Хата” і „Українського Волинського Об’єднання…”
… Свято Йордана в Рівному 1932 року
Свято „Йордана” в Рівному 19 січня 1932 року мало урочистий хід. У процесі до річки Усті і освяченні з неї води взяли участь представники державних влад і місцевого самоврядування. Почесна Варта із державним прапором, а також у значній кількості натовпи православних віруючих…”
А це вже йдеться про Водохреща в Рівному, що відбувалися двома роками пізніше. Читаємо:
… Свято Йордана в Рівному 19 січня 1934 року
«19 січня 1934 року у місті Рівному відбувалася урочиста процесія із православної церкви для освячення води в свято Йордана.
В процесі взяли участь: рота сержантської школи, представник рівненського Старости референт пан Поцєха, генерал Кналь-Ковнацкі, представник рівненського магістрату віце-президент Едвард Дембіньскі-Пюро а також натовпи вірних Богові.”
Ось вони у своїй величі та духовному очищенні Христові Свята у Рівному в історичні вже для нас тридцяті роки минулого століття, які надзвичайно активно відзначали разом віруючі різних віросповідань.
Чеслав ХИТРИЙ,
Рівне.