КРАЙНІХ НЕ ШУКАЛИ

Щовесни, а також у період дощів, упродовж багатьох літ підтоплюється мікрорайон Дубна. Не дивно, що дубенчани у такі періоди апелюють до млинівчан. Із Луцька також лунали голоси, скеровані у райцентр на Ікві. Мовляв, на місцевій ГЕС опускають і піднімають рівень води у водоймищі як заманеться, внаслідок чого потерпають від підтоплення окремі регіони нашого краю. У засобах масової інформації подекуди з’являлися публікації, у яких автори намагалися пояснити причини отих водних атак на дубенчан і волинян. Щоправда, журналісти часто опиралися не на реалії чи професійні коментарі фахівців, а на поверхові судження, і таким чином лише збурювали людей, а не давали об’єктивні відповіді.
Очевидно, відповіді на ряд запитань мало дати засідання ”круглого столу”, яке відбулося у Млинові у перший день зими, на тему: ”Експлуатація Млинівського водоймища; оптимальний режим роботи Млинівської ГЕС”. Обговорити проблему прибули голова Лубенської райдержадміністрації Олександр Козак, Дубенський міський голова Леонід Дудко, представники Рівненського обласного та Дубенського міжрайонного управлінь водного господарства, Луцької міськради, районного управління МНС України, журналісти, а також господарі: заступник Млинівського селищного голови Михайло Касенич, голова районної держадміністрації Володимир Кислюк, заступник голови РДА Володимир Гулич та голова районної ради Валерій Шинкар. Уже саме поважне зібрання засвідчило: проблема потребує якнайшвидшого врегулювання.
Після детального обговорення учасники засідання зійшлися на тому, що підтоплення мікрорайону Дубна, виникнення загрози для Луцька та с. Колки Маневицького району, інших населених пунктів зумовлене кількома причинами: по-перше, в шістдесяті-сімдесяті роки уже минулого століття дубенчани будувалися неподалік річки Іква, яка із роками під час повені почала виходити з берегів і завдавати їм прикрощів. Не дивно, що внаслідок весняної водної стихії декому доводиться по три рази саджати картоплю. По-друге, русло річки Іква, замулене і закущене водною рослинністю, петляє і губиться у численних відгалуженнях, відтак його слід очистити, бо вже років двадцять цього ніхто не робив. Звісно, це впливає на водну ситуацію, тож буває, що Дубно підтоплює, а у млинівському водоймищі рівень води в нормі.
Замуленість призвела до того, що русло річки Іква треба не тільки розширити до первозданних параметрів, але й заглибити. У цьому контексті директор ПК ”Млинівагропроменерго” Микола Чигринюк наголосив, що внаслідок більш як п’ятдесятилітньої експлуатації об’єм води у млинівському водосховищі зменшився майже в три рази, і водойму теж необхідно чистити. До того ж, річку Іква, та й Стир, слід чистити і в напрямку Луцька. Голова Млинівської районної ради Валерій Шинкар підкреслив, що слід практикувати біологічну очистку водоймища зарибненням відповідних видів риб, які живляться водною рослинністю. Волиняни вважають за потрібне встановити біля Торговиці водний пост. Одне слово, учасники засідання круглого столу зійшлися на тому, що крайнього у даній ситуації шукати не варто, а треба спільно знаходити вихід. Таким виходом має стати спільна програма, яка б передбачала біологічну очистку русла річки Іква і водоймища, збільшення об’єму русла річки, координацію дій у разі підтоплення для мінімізації його наслідків тощо. Звісно, для здійснення цих заходів потрібні значні кошти. Але найперше потрібно узгодити спільну програму дій. Вважатимемо, що на засіданні круглого столу це узгодження відбулося. Його, як кажуть, треба довести до документального завершення...
На засіданні хтось із учасників ”круглого столу” апелював до науковців. Мовляв, їм необхідно грунтовно взятися за вивчення згаданої проблеми і науковим потенціалом зняти проблему кількох районів нашого регіону. Науковцям, як кажуть, і карти в руки...
Віталій ТАРАСЮК,
Млинів.