Автовимагачі приїхали

Громадянин Грузії Володимир Дондуа спустився у Рівне не із Кавказьких гір, а прибув із Луцька майже три роки тому. І залишив він сусіднє місто не з власної волі, а зробити це змусили досить таки незатишні обставини. Адже там його затримали працівники міліції і було прийняте рішення про видворення Володимира за межі України. Але доки правоохоронці втілювали те рішення у реальність, спритний грузин зник із їхнього поля зору.
Після появи у Рівному Володимир не сидів склавши руки, а насамперед облаштував своє особисте життя і заодно вирішив ряд актуальних побутових проблем. Із цією метою він виготовив інший паспорт і терміново одружився із неперебірливою самотньою рівнянкою. А щоб мати хліб і масло до нього – організував на місцевому ринку торгівлю овочами і фруктами, до яких лежала душа ще з раннього дитинства.
На той же період припадає і його близьке знайомство із земляком Фріданом Чіташвілі, який також заробляв на прожиття торгівлею дарами полів і садів.
Але такий скупенький бізнес аж ніяк не влаштовував обох гордих синів Кавказьких гір. А тому смагляві молодці почали розмірковувати про справи значно прибутковіші, масштабніші, нехай і такі, що суперечать чинному законодавству. Принагідно до грузинів приєднався і житель Рівного Валентин Козуля, якого також безмежно вабила легка нажива. І група, об’єднана спільною метою, відразу ж взялася за справу.
“Бізнес-план” грузинсько-українського гурту був простий, немов віник, і вкладався в одне речення. Коротко кажучи, майбутні претенденти на тюремну робу вирішили викрадати пристойні автомобілі, а потім люб’язно повертати їх власникам за винагороду.
Для переховування крадених авто “джентльмени удачі” найняли у селі Обарів Рівненського району гараж: і до обласного центру рукою подати, і самі подалі від пильних очей правоохоронців знаходитимуться. І, як мовиться, робота закипіла.
Викрадачі в основному “паслися” поблизу автомобільних ринків, пильно вистежуючи і вивчаючи майбутню жертву і добре продумуючи свої наступні дії. Переважно викрадали мікроавтобуси “Мерседес” та “Фольксваген”. А вже через тиждень у квартирі нещасної жертви звучав телефонний дзвінок і власнику пропонувалося викупити свій же транспортний засіб за певну суму. До речі, кожну операцію автозлодії ретельно готували, детально планували кожен крок, обдумували все до дрібниць, а діяли рішуче, швидко і нахабно. Надійно дбали, щоб ні в якому разі не трапився “прокол”.
Та, як мовиться, всьому є кінець. І під час чергового викрадення відлагоджений злодійський механізм дав збій. Власник мікроавтобуса вчасно помітив зникнення улюбленця і кинувся навздогін, сівши у попутну машину. Але все виявилося не так просто. Навіть коли злодія із викраденим авто наздогнали і зупинили поблизу села Городок Рівненського району, нахаба не здавався, а пішов у рішучий наступ на законного власника. Володимир Дондуа, який знаходився за кермом чужого мікроавтобуса, цинічно заявив, що ніхто ніколи не зможе довести його вину. Тим більше, що в нього тесть відомий на всю країну адвокат і все владнає. Заодно запропонував власнику без проблем забрати свій транспортний засіб і забиратися геть.
Та власник “бусика” вчасно збагнув, що злочинець діє не сам, а зі спільниками і вдається до хитрощів, щоб потім гуртом враз розправитися із ним. Саме тому за кермо власного авто сісти не наважився, а повернув до Рівного і вже по дорозі повідомив міліцію про подію. Тоді оперативники вимагачів відразу й накрили.
Під час слідства “тріо” дружно і чистосердечно зізналося у скоєнні злочинів. Але на суді трапилася метаморфоза і молодчиків немов хтось підмінив. Вони викручувалися як могли, одноголосно і запекло не визнавали своєї вини і заявляли, що, мовляв, під статті карного кодексу потрапили випадково, під тиском правоохоронців. Автовимагачі вважали, що це врятує їх, дасть шанс уникнути відповідальності.
Проте суд детально розібрався у вчинках вимагачів, довів їхню вину і оголосив вирок, згідно з яким кожного учасника злочинної групи засуджено до 11 років позбавлення воді. Отже, приїхали...
Ростислав ВАРЖЕЛЬ,
Рівне.