НАЛАШТУВАВ ПРОТИ СЕБЕ РУХІВЦІВ

Є категорія людей, які вбачають причину налаштував неуспіхів і негараздів не в самих собі – власній поведінці, способі життя, шкідливих звичках, а в інших. Коли ж такого типу людина іще й керівник чи громадський діяч, скажімо, депутат міської чи якоїсь іншої ради, то його оточенню не позаздриш. Адже вони не терплять критики і звичайне дружнє зауваження перетворює вчорашнього колегу на ворога.
Щось подібне трапилося і у Рівненській міській раді. Результат конфлікту між двома депутатами, достатньо відомими й солідними людьми, секретарем Рівненської міськради, головою міської організації НРУ Юрієм Бідюком та головою Рівненської обласної організації НРУ Валентином Королюком отримав розголос і неадекватно оцінюється тими ж депутатами та рухівцями. Воістину, чим більший чиновник чи політик, чим значніше становище він займає, тим сильніший резонанс від звичайнісінької суперечки, тим ширші концентричні кола від негативних емоцій, які викидаються навсібіч, та скарг до вищестоячих органів. Хоч часто така реакція і дії бумерангом вдаряють по авторитету того, хто не звик тверезо сприймати дружню критику і змінювати власну поведінку, удосконалюватися.
В цьому тепер, очевидно, починає переконуватися і сам пан Юрій Бідюк. За справедливу критику він почав скаржитися на Валентина Королюка не тільки міському голові, голові РОДА Василеві Червонію, чим налаштував супроти себе рухівців, а й дійшов навіть до міністра закордонних справ Бориса Тарасюка, який є всеукраїнським лідером НРУ. Закінчився скандал тим, що Юрій Бідюк написав заяву про складення ним повноважень голови Рівненської МО НРУ та члена обласного проводу, а обласна конференція НРУ задовольнила цю заяву. Здавалося, що б іще? У коментарі одній газеті, з якої місто й область і дізналися про скандал і те, що депутат міськради Валентин Королюк заявив про неспроможність секретаря міськради Юрія Бідюка надалі виконувати свої обов»язки, Бідюк називає Королюка „диктатором”, звинувачує у всіх можливих і неможливих гріхах і пише про мільйон доларів, який буцімто Королюк заплатив за місце у списку до Верховної Ради. Це перейшло усі межі і стало приводом для скликання головою РОО НРУ прес-конференції, яка відбулася 17 січня.
ВАЛЕНТИН КОРОЛЮК, ГОЛОВА РОО НРУ, ДЕПУТАТ МІСЬКОЇ РАДИ:
– Першопричиною ситуації, яка склалася, є вкрай незадовільна робота Бідюка на усіх посадах, які він обіймав. Бідюк – надзвичайно амбіційний, але ці амбіції не підкріплюються особистими якостями цієї людини. У свій час – не так давно – Бідюк одночасно був: директором ЗАТ „Речовий ринок”, головою Рівненської міської організації НРУ, членом обласного проводу, президентом МФК „Рівне”, головою комітету із захистку прав підприємництва, головою рівненського відділення Спілки офіцерів України, депутатом міської ради, а згодом секретарем Рівнеради. І ніде Бідюк не «заробив» жодного схвального відгуку, не запропонував ні однієї успішної ініціативи, не довів жодної справи до кінця.
Тож тепер, під час виборчої кампанії, не можна просто мовчки спостерігати за тим, як він спить на сесіях, на засіданнях міськвиконкому, нічого не робить для зміцнення міської організації Руху. Це кидає тінь і на міську владу, і на обласну організацію Народного Руху. Мені шкода, що Бідюк до цього не може дійти сам. До мене зверталися багато депутатів Рівнеради, посадовців, які вказували на недоліки й упущення у роботі Бідюка. Тому я порушив питання про звільнення Бідюка з посади секретаря Рівнеради. По суті, визнанням правоти моїх слів є наявність уже 30 депутатських підписів на підтримку розгляду цього питання на сесії міської ради.
Бідюк стверджує, що „свідомі члени Руху”, не бажаючи миритися з моєю позицією в партії, почали складати партквитки. Це відверта брехня! За минулий рік самовільно вийшли з Руху лише шестеро осіб. Причому вийшли вони з міської організації, яку очолював Бідюк і з причини бездіяльності саме Бідюка. Через горе-голову у нас розвалюється один із найдієвіших осередків у місті. І якби не активна робота активістів та управи обласної організації, нинішніх позитивних показників Рівненська міська організація НРУ не мала б.
Бідюк кривить душею, коли каже, що всі рішення в організації приймалися через мій диктат. Перед голосуванням – і на раді, і на проводі – проходить попереднє обговорення. Інша справа, що Бідюк дуже часто в цьому обговоренні не брав участі через банальну причину: він спав.
Мабуть, у напівсонному стані він „висував” на конференції Рівненської міської організації НРУ кандидатів у депутати. Великий поборник виконання статутних приписів повинен був знати: списки кандидатів до обласної ради, міської ради у Русі затверджує Рада обласної організації. Тобто пропозиції можуть бути будь-якими і від будь-кого. Але тільки Рада нашої організації може вирішити, хто гідний бути представленим у списках від Руху. Наголошую: Ради, на якій затверджуються списки, ще не було. І я не знаю, звідки Бідюк взяв, хто буде у списках від Руху. Цього не знаю навіть я. Однак це не заважає Бідюку говорити, що „в прохідній частині від Руху ви не знайдете жодного політично активного рухівця – одні бізнесмени”. Я офіційно заявляю: процес формування списку кандидатів від Руху буде максимально відкритим і прозорим.
Особливо мене обурили наклепницькі заяви Бідюка про те, що нібито я „купив” місце у списку до Верховної Ради. Такі заяви компрометують не стільки мене, як самого Бідюка. Я був 22 у пропозиціях до списку „Нашої України” від Руху. Це місце заслужене тим, що Рівненська обласна організація Народного Руху України визнана кращою за показниками у кущі „Північ” серед таких областей, як Волинська, Житомирська, Хмельницька та Чернівецька. Якість наших показників говорить сама за себе. До того ж, невже ви думаєте, що за мільйон доларів можна купити 118 місце, яке є прохідним лише за умови самовідданої праці усієї команди? Але, знаєте, мало що може наснитися горе-політику із ущемленими амбіціями. Якщо Бідюк публічно не спростує це абсурдне звинувачення, я залишаю за собою право звернутися до суду, щоб захистити свою честь. Чи пан Бідюк має за спиною іншу спину, а відтак почувається безкарним?
Останнім часом Бідюк проводить режим активних консультацій з головою ОДА. Його слова про те, що він нібито їздив до голови Руху Б.Тарасюка скаржитись на мене, правдиві лише частково. Спершу Бідюк поскаржився, обливши мене брудом, Червонію, а той вже поїхав до Тарасюка. Згодом, коли Борис Тарасюк приїхав на Рівненщину, керівництво ОДА забезпечило коротку зустріч Бідюка з Тарасюком. Однак, коли голова НРУ запитав, чи повторить він свої звинувачення у моїй присутності, Бідюк відмовився. А зараз, очевидно, набрався хоробрості і відпрацьовує ліміт довіри „нового політичного покровителя”. Тож раджу всі випади Бідюка зараз сприймати як монологи неадекватної маріонетки в руках голови ОДА.
Після цього коментаря сказати нічого. Тож нехай читач судить сам, наскільки правомірними і правильними є ініціатива щодо зняття Бідюка з посади секретаря міськради та рішення конференції РОО НРУ про складення ним повноважень голови міської організації НРУ.
Марина МАРТИНЕНКО,
Рівне.