Рівне:

Створення та просування сайтів

Невже ми гірші від африканців?

Особливий погляд 19-мар, 2009, 15:389 prov 842
Рік тому перші особи міськради обійшли території довкола ринків „Центральний” та „Моріон”. Потім відбулася зустріч „за круглим столом” у секретаря Юрія Торгуна, на яку запросили керівників комунальних служб, ДАІ та ринків. Господар кабінету заявив, що „востаннє балакаємо про наведення порядку на ринках і прилеглих до них територіях. А тому давайте спільними зусиллями визначимо шляхи та методи цього наведення”. А проблем накопичилось чимало. Найдошкульніша – стихійна торгівля, що перетворює вулиці Пересопницьку, Шевченка, Сагайдачного на середньовічні східні торжища. До того ж стихійна торгівля – явище шкідливе, призводить до різних захворювань шлунково-кишкового тракту і навіть туберкульозу у споживачів. А ще викликає почуття відрази у тих, хто вболіває за естетичний вигляд і красу рідного міста.
На нараді називався один із варіантів вирішення проблеми – забезпечення торговими місцями громадян, які продають вирощену продукцію власноруч на „Центральному”. Тоді ж секретар міськради запропонував директорові ринку нарешті „взятися за територію”. Позаяк він переважно продуктовий, то було б доцільно усунути з нього „барахолку”, а на її місці обладнати лотки, з яких селяни могли б торгувати городиною, молоком і сметаною, садовиною. Водночас йшлося про необхідність впорядкування торгівлі „залізяччям” поблизу ринку на вулиці Сагайдачного, щоб забезпечити умови пересування для пішоходів. А ще пропонувалося подумати про „квітковий ринок”, ліквідацію несанкціонованих малих архітектурних споруд, впорядкування пересувних торгових точок, поліпшення санітарного стану. Якщо ж додати інші зміни, що мали статися тут упродовж місяця (благоустрій дворів прилеглих будинків, рух транспорту в односторонньому напрямку, прибирання стихійної торгівлі з тротуарів), то перспектива вимальовувалася непогана.
Бо й справді, пропоновані „із землі” молочні продукти і особливо, риба при літній спеці стають біологічною бомбою. А хто дасть гарантію, що курка з особистого господарства не заражена пташиним грипом? Санітарна служба вуличну торгівлю не контролює, оскільки не відповідає за те, що діється за межами базару. Відповідальність за стихійну торгівлю покладена на міліцію, що час від часу „ганяє” дідусів і бабусь. Правоохоронці розуміють безперспективність залякування. Люди у формі не вельми вдаються до каральних дій стосовно літніх земляків, більшість із яких – ветерани, і для них базарні копійки є чи не єдиним додатком до куцої пенсії.
Нарешті, через торгівлю за межами ринків (а їх у місті 21) казна Рівного втрачає чималі кошти. А вихід є. Слід базарний податок зменшити, тоді бабусі й торгуватимуть не під базаром (аби не платити мито), а на базарі. Тим більше, коли їм нададуть „законні” місця на прилавках, де поки що бачимо спідню білизну, віники, одяг із секонд-хенду... Забігаючи трішки наперед, скажу: в деяких містах розумно підійшли до проблеми. В Бориславі на Львівщині міська влада вирішила з пенсіонерів, які привозять на базар товару до 20 кілограмів (а таких – більшість) ринковий збір не знімати, а в Харкові відвели 5% соціальних місць на ринку для селян, чим заохотили їх торгувати цивілізовано. До речі, щось подібне пропонували зробити й окремі кандидати на пост рівненського голови у своїх передвиборних програмах.
Досить пройтися міськими ринками, аби переконатись, що з наміток минулорічної наради в кабінеті пана Торгуна майже нічого не втілено. Про це засвідчили відвідини міського голови Володимира Хомка на базар „Дикого”. Оглядав він торжище з боку вулиці Соборної в супроводі працівників комунальних служб. У промисловій зоні – хаотичне нагромадження різнокаліберних лотків, що підступають до моста, вулиці. Розмовляючи з підприємцями, мер із прикрістю констатував, що тут гірше, ніж на африканському ринку. Антисанітарія, чимало „самозахоплень”, несанкціонованих дій. Хоч людей (а тут „годується” до тисячі осіб) можна зрозуміти: криза примушує „крутитись”. А ще багатьом здається, що, уникаючи ринкового мита, вони суттєво поліпшують власні фінансові справи.
Рубати з плеча влада не буде, та порядок на ринку наводитиме. Його власники мають упродовж місяця розробити ескізний проект покращення торгівлі, де були б виділені місця для відходів, туалету, вказані торгові ряди, однотипні кіоски. Продукти слід „підняти” із землі, продавати не з пакувальних картонок, а з прилавків. На „Дикому” мають бути комфортні умови і для продавців, і для покупців. Є змога виділити торгову точку кожному підприємцю за плату в межах 10 гривень. Пора від несанкціонованої торгівлі переходити до торгівлі цивілізованої. І це можна зробити до Великодня.
Наголосив пан Хомко і на потребі обладнати місця для селян, які привозять вирощену на власних городах продукцію, встановити і для них посильну плату. Тоді не буде розмов про вуличну торгівлю.
Поки що чимало покупців на стихійних ринках. Стереотип дешевизни ще довго тяжітиме над людьми, яким доводиться економити кожну копійку. Тому нижча ціна на покупців із „худим” гаманцем діє ліпше від реклами супермаркетів, їх привабливих упаковок. Ось чому живуча вулична торгівля. Але позаздрившись на дешеву рибку, не хочеться споживати поганеньку юшку. І в цьому пересічному покупцеві може (і повинна!) підсобити влада, звівши ризик до мінімуму. Тому хочеться, аби ділові розпорядження міського голови втілились-таки у конкретні справи.
Валентин СУМЕНКО,
Рівне.
Схожі новини
Створення та просування сайтів
Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору