Рівне:

ЧОМУ СОНЕЧКО НА СПИНІ МАЄ ЧОРНІ КРАПОЧКИ?

Світлячок 04-травня, 2006, 11:439 prov 1566
Любі друзі, а чи знаєте ви, що колись сонечко не мало чорних крапочок на своїй червоній спинці?
Так, так, його крильця були просто червоного кольору. Але всі комашки у лісі сміялися з Сонечка, кажучи:
– Що це за ім’я таке – Сонечко. От у всіх нас, жуків, імена як імена: Короїд – кору їсть, Довгоносик – має довгий носик, Листоїд – листя любить, так і в усіх інших. А в тебе що? Що твоє ім’я означає? Ми його не розуміємо. Іди від нас подалі, ми тебе і знати не хочемо.
Бідолашного жучка всі проганяли, ніхто не хотів з ним товаришувати. Він був страшенно одиноким і беззахисним. Йому було дуже прикро, що з ним так всі поводяться. І от одного разу у повному розпачі промовив крізь сльози до нападників:
– Я є Сонечко тому, що я комашка великого Сонця. Сонце мене любить, а тому і дало мені таке ім’я.
– Ха-ха-ха! – розсміялися всі жуки, ворушачи величезними вусами. – Оце так вигадав, оце так балачки! Таких дурниць ми ще ніколи не чули! Ха-ха-ха!
У бідного Сонечка аж полилися слізки з маленьких круглих оченят:
– Не вірите, я доведу вам. Я полечу до Сонця!
– Ага! Ха-ха-ха! А воно тебе спалить, і не стане такого дурного Сонечка у нашому лісі! От буде добре!
– Не вірите, і не треба.
Сонечко розпростав свої маленькі червоні крильця, витер лапками слізки і полетів. Ще довго у повітрі чулося ненависне гигикання лісових жуків.
– Що буде, те й буде, – думав Сонечко. – Спалить мене Сонце, значить спалить, аби тільки ніколи не чути цих насмішок.
Але скільки не летів жучок, гаряче проміння його не спалювало. А коли долетів до самого Сонця, побачив великі добрі очі, які лагідно дивилися на нього. Сонце посміхнулося золотою щирою посмішкою і сказало:
– Вітаю тебе, мій маленький друже! Нарешті ти долетів до мене. Мабуть, стомився?
– Ні, я зовсім не стомився, я…
– Знаю, знаю чому ти такий засмучений. Я знаю всі твої біди, я бачило всі твої слізки. І хочу тобі сказати, що дуже люблю тебе. Недаремно ж ім’я тобі Сонечко, чи не так?
– Так, – задоволено відповів жучок.
– А на згадку про мою любов я подарую тобі свій поцілунок.
І Сонце поцілувало червоні крильця. Від цього цілунку залишилися охайні чорні крапочки.
– Тепер всі побачать, що ти справді мій маленький жучок.
Сповнений радощів Сонечко примчав до свого рідного лісу.
– Дивіться, дивіться, його не спалило Сонце, – галасували комашки. – Та ще й до того у нього на крильцях цілунок самого Сонця.
З тих пір Сонечка стали всі поважати, навіть питатися поради у справах. І коли хтось запитував:
– Що це за ім’я таке – Сонечко?
Йому відповідали:
– Ти що, не знаєш? Його назвало так саме Сонце.
Похожие новости
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Січень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Вгору