Бальний танець на візку
У нашій країні не велика кількість пар, які виконують танці в інвалідних візках. Це здебільшого представники великих міст: Києва Харкова, Одеси. Віднедавна до цього переліку додалось Рівне. На недавніх змаганнях танцювальних пар усіх вікових категорій, що проходили в Рівному, молоді спортсмени Іван Сівак та Надія Вербицька продемонстрували чудову техніку танцю в інвалідних візках, взявши участь у показових виступах. Глядачам був представлений запальний латино–американський танець ча-ча. Оплесками зустрічали рівняни молодих людей, які з’явились на танцювальному майданчику. Танцюристи були одягнені в костюми, які відповідали характеру танцю. Партнер — у чорний комбідрес та рясно розшиту дорогими стразами сорочку, довершували костюм спортсмена дорогі чорні лаковані туфлі. Партнерша була одягнена скромніше. Із першими акордами музики розпочався танець, який зачарував глядачів досконалою технікою виконання. Розчулена аудиторія довго не відпускала спортсменів. Зустрілася з виконавцями на тренуваннях, які проводила досвідчений викладач Влада Косак. Від своїх вихованців вона в захваті. Вважає, що при такій працелюбності та фізичних даних спортсмени мають всі шанси займати призові місця на змаганнях. Спортсмени з посмішкою слухають похвалу в свою адресу, розповідаючи про те, що, можливо, хотілось би назавжди викреслити з пам’яті. Іван і гадки не мав про те, що доля приготувала йому важкі випробування. Хлопець закінчував рівненський ВНЗ, майбутнє пов’язував з фінансами та кредитом. Обірвав мрії прикрий нещасний випадок — падіння юнака з шостого поверху. Цей момент хлопець пам’ятає до найменших подробиць. «Приасфальтнення» відбулось на ноги, кістки яких перетворились на цурки, постраждав хребет, але це врятувало юнаку життя. — Свідомість втратив у «швидкій» — згадує Іван.. А там було те, про що юнак воліє не згадувати. Лікування, операції одна за одною на ногах та хребті. Іван зрозумів, що нині життя буде іншим. Маючи здорову голову, руки, повинен сприймати його таким, як воно є. Через Інтернет дізнався, що існують клуби бальних танців на інвалідних візках. Це зацікавило хлопця і він звернувся до керівників, які невдовзі запросили його на кастинг, де й визнали, що юнак має всі дані для занять. Одного бажання виявилось замало — потрібно було знайти партнершу. На перших порах юнак відпрацьовував рухи з «ходячою» партнеркою. Невдовзі Іван зустрів Надю, з якою і склався чудовий танцювальний дует. Надія родом з Макіївки, закінчивши школу, дівчина мріяла про кар’єру закрійника. Але біда спіткала на порозі рідної домівки: з невідомих причин впали важкі металеві ворота саме в той момент, коли їх відчиняла дівчина. Діагноз лікарів був невтішним — серйозно травмовано хребет. — На перших порах була надія, що встану і піду своїми ногами, що все має пройти, — згадує дівчина, але йшов час і я зрозуміла, що це не так і сьогодні радієш тому, що маєш. Пропозицію Івана працювати в парі сприйняла одразу, оскільки дуже любила танці. Дві-три години в день присвячують відпрацюванню рухів — це норма, розповідають партнери. Специфіка танців у візках полягає в тому, що потрібно навчити «танцювати» візок, а це дуже непросто і, як доказ, демонструють мозолясті долоні. Відпрацьовуючи той чи інший елемент танцю, візком накручується солідний кілометраж. Найближчі плани спортсменів — успішно виступити на чемпіонаті України, до якого вони серйозно готуються. Фахівці одностайно стверджують про перспективне майбутнє цієї пари.
