Вітчизняні ВНЗ готують непотрібних ринку фахівців

Викладацький склад вітчизняних вишів, який не знає потреб сучасного бізнесу, штампує фахівців, яких роботодавці заносять у брак. Недосвідчені випускники поповнюють натовпи безробітних, — пише “Кореспондент”.
У цьому році на ринок праці прийде трохи менше півмільйона випускників — саме стільки молодих фахівців отримують дипломи вищих навчальних закладів в Україні щорічно.
Але, як пише видання, між практичними знаннями, яких вимагають від випускників вишів роботодавці, і бородатими теоріями, яким навчають студентів професори, що ринку в очі не бачили, — прірва. І вона настільки велика, що молоді співвітчизники після закінчення вишів зазвичай не мають поняття про те, як скласти резюме, відправити факс, не кажучи вже про складніші завдання, отримують дипломи часто виключно для галочки. А іноді заради престижу, і то в межах рідної країни.
“Корреспондент” зазначає, що в рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Україна, оцінюючись за рівнем початкової, вищої освіти та професійної підготовки (а також за якістю інфраструктури, макроекономічної стабільності, здоров’я та інших показників), у 2007-2008 роках посіла 73-е місце з 121-го. Її обігнали Росія (58-е місце), Казахстан (61-е), Узбекистан (62-е), Азербайджан (66-е), і навіть В’єтнам (68-е) та Колумбія (69-е).
А рівень державного фінансування громіздкої системи вітчизняної освіти, як і раніше, смішний, обурюється докторант Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук (АПН) України Сергій Курбатов. За його словами, повна відсутність українських університетів у світових університетських рейтингах теж цілком закономірна. “Більшість викладачів економічних дисциплін старшого віку — це перекваліфіковані експерти з марксизму-ленінізму”, — заявив він “Корреспонденту”.
Вони не знають ні нинішнії реалій виробництва, ні сучасних західних концепцій та вчень. А все тому, що в Україні відсутні реальні механізми залучення молодих талантів до викладацької роботи, а витік мізків за кордон має катастрофічний характер, кажуть експерти. І ще тому, що за найпоширенішими на ринку спеціальностями вітчизняні вузи, як і раніше, студентів не готують.
У західних університетах приходять на викладацьку роботу професіонали, які мають від 15 до 20 років стажу практичної роботи в тій сфері, у якій вони мають намір навчати студентів. Відповідно до інформації, отриманої “Корреспондентом” в адміністрації КНУ, 80% його викладацького складу має виключно академічний досвід.