Що робити, якщо розбився термометр?

Про те, як правильно зібрати витеклу з розбитого термометра ртуть і як уникнути її шкідливої дії, повинен знати кожен. Ртуть відноситься до надзвичайно небезпечних для людини речовин. Особливо шкідливі її випари. При тривалому вдиханні випаровувань навіть мізерної кількості цієї рідини можна отримати хронічне отруєння. Воно протікає поволі, довгий час без чітких симптомів захворювання: загальне нездужання, дратівливість, нудота, схуднення.
У результаті ртутне отруєння призводить до неврозу і ураження нирок. Отже, прибирати цю сріблясту речовину потрібно ретельно і швидко. От як це краще зробити. Відразу ж, як тільки ртуть опинилася за межами термометра, виведіть із забрудненого приміщення дітей: зацікавившись блискучими кульками, маленька дитина може їх проковтнути. В цьому випадку без лікарської допомоги не обійтися — ртуть може викликати серйозні пошкодження слизових оболонок травного тракту. Якщо надворі значно холодніше, ніж в будинку, то непогано б відчинити вікна — при низькій температурі виділення отруйних випарів зменшується. Але у жодному випадку не допускайте протягу, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті, багато з них розіб’ється на дрібний ртутний пил, який осяде на стінах, меблях — і спробуйте тоді зібрати цю отруйну речовину. Місце, де розсипалася ртуть, потрібно підсвітити. Для цього на певній відстані від забрудненої ділянки поставте електричну настільну лампу так, щоб світло падало на ртутну калюжку збоку. Тепер, коли всі сріблясті краплі видно, як на долоні, можна приступати до їх збору. Прибираючи ртуть, надіньте гумові рукавички і постарайтеся, щоб вона не потрапляла на голі ділянки шкіри. Найзручніше збирати ртутні горошини, накочуючи їх на аркуш паперу іншим аркушем або м’яким пензликом, — жорстка щітка або віник у цій справі не допоможуть, вони тільки подрібнять отруйні кульки. Ртуть, яка забилась у щілині підлоги, посипте піском, разом з яким вона легко вимететься пензликом на папір. Можна озброїтися шматочком вати, змоченої в 0,2% розчині марганцівки. З вати або з листка паперу ртуть треба акуратно струшувати в наповнену водою або розчином марганцівки скляну ємкість. Туди ж відправте і пісок із ртутними частинками, що залишилися в розбитому термометрі.
Можна також засмоктати кульки в гумову грушу. Зібраний отруйний метал не можна викидати в сміттєпровід, каналізацію або ще кудись — без спеціальної обробки ртуть, де б вона не опинилася, виділятиме токсичні речовини, погіршуючи і без того неблагополучну екологічну обстановку. Викличте на підмогу фахівців Управління з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, а до їх приїзду сріблясту отруту в герметично закритому скляному посуді або в гумовій груші виставіть на балкон.
Тепер, щоб знешкодити все аж до найменшої, непомітної оку частинки, потрібно провести дезінфекцію. Місце, де розлилася ртуть, слід змочити 0,2% розчином марганцівки або мильно-содовим розчином (30 г соди і 40 г мила на літр води). Непогано протерти якимось із цих розчинів розташовані близько від забрудненої ділянки дерев’яні і металеві поверхні — дрібні крупинки ртуті дуже люблять на них падати. Через 1,5-2 доби дезінфікуючий розчин можна змити чистою водою. Якщо ртуть потрапила на одяг, то потрібно терміново обробити таким чином: спочатку промити в холодній воді протягом 30 хвилин, потім ще 30 хвилин в мильно-содовому розчині при температурі 70-80 С0, потім ще 20 хвилин при такій же температурі в лужному розчині, потім знову в холодній воді.
Після всіх цих процедур ліквідаторові маленької ртутної аварії для профілактики отруєння потрібно пити більше рідини, оскільки ртутні утворення виводяться з організму через нирки. Корисні будуть свіжі плоди і коренеплоди.
На закінчення хотілося б сказати ось про що. Останнім часом дуже часто до рук хлоп’ят потрапляють небезпечні хімічні речовини, що казна-звідки взялися. Іграшкою нерідко стає і ртуть, причому часто її кількість значно перевищує ту, яка міститься в термометрі. Фіналом такої гри може стати гостре отруєння випарами ртуті, перші ознаки якого — головний біль, біль при ковтанні, підвищення температури, шлункові розлади — з’являються через 8-24 години. В очікуванні приїзду лікаря давайте хворому більше пити.