Йому підкоривсь і поетичний Монблан

Нещодавно в Дубні відбулась Друга українсько-польська конференція, присвячена життєвому і творчому шляху Антонія Мальчевського. З нагоди 215-ї річниці від дня його народження. В її заходи увійшли встановлення меморіальних знаків у селі Марковичі, де знаходиться могила матері літератора, і на цвинтарі в райцентрі, де покоїться прах батька. Дотепер меморіальні дошки з’явились на фасаді Дубенського костелу та на приміщенні школи в селі Княгинино, де пройшли дитячі роки майбутнього польського романтика, автора відомої поетичної повісті ”Марія”, що дала початок цілій школі в літературі ХІХ століття братнього слов’янського сусіда.
Дослідники творчості Антонія Мальчевського ось уже добрих 150 літ сперечаються про місцезнаходження одного з найвідоміших польських поетів. Більшість схиляється до думки, що це було село Княгинин Дубенського району, де знаходився родовий замок магната, генерал-лейтенанта Яна Мальчевського. На жаль, не збереглося метричних записів, що пропали під руїнами костелу сусіднього села Варковичі. Але дата появи на світ літератора-класика відома (3 червня 1793 року), як і те, що дитячі роки майбутнього майстра красного письменства пройшли у поселенні, яке розкинулось на берегах мальовничої Стубли. Як і батько, його мати Констанція померла рано; вихованням сироти заопікувалась родичка Юліана Скибіцька. Вона посприяла, щоб Антоній здобув ґрунтовну освіту в популярному тоді Кременецькому ліцеї, де викладали відомі професори, зокрема Тадеуш Чацький, Юліуш Словацький, Збігнев Бестер. Далі була військова служба. Молодий, елегантний підпоручик у війні з Наполеоном отримав поранення, тому пішов у відставку.
Часто відвідує Волинь. В Дубні 20-літній вчорашній офіцер знайомиться з Францішкою Любомирською (була заміжня), вирушає з нею в надзвичайно романтичну подорож у Швейцарію. Там початкуючий літератор пізнає творчість англійських романтиків. Цілком ймовірно, зустрічався з самим Джоном Байроном. А в 1818-му Антоній першим серед поляків і восьмий за ліком підкорив Монблан – третю за висотою європейську вершину (4087 м). Тому польська державна спілка альпіністів справедливо вважає його своїм засновником.
Повернувшись на Волинь, застав батьківський маєток зруйнованим. У Львові хотів надрукувати свої поезії, та ”закрутив” його новий любовний трикутник. Знову закохавшись у заміжню, Софію Руцінську, хоче вилікувати її від істеричного генезу і одружитись. Але фінансові труднощі стали на перешкоді. Таки видрукував прекрасну романтичну поему ”Марія”, але грошей не надбав, слави не дочекався. Довелося позичати гроші на прожиття, лікування коханої у знайомих поміщиків. Як наслідок, сам тяжко занедужав (правдоподібно – на рак), і 2 травня 1826-го його не стало. Лише нещодавно знайшли могилу літератора у Варшаві. А зостались від нього у спадок – три непродані екземпляри ”Марії”, портрет улюбленого наставника Джона Байрона, дещо з речей і борги.
Мені випало бути на відзначення заходу з нагоди 175-ї річниці смерті видатного польського поета-романтика в Дубні. Тоді на фасаді діючого костелу Яна Непомуцена, зведеного в 1612 році, встановили меморіальну дошку (автор – місцевий скульптор Микола Тимчак). У заході взяли участь гості з польського міста Сєдлєца, а також Києва, Львова, Луцька, Острога, Бердичева, Ємільчина. Спочатку голова Дубенської польської громади, лікар Роман Ковальський ознайомив присутніх із життєвим і творчим шляхом славетного земляка, підкресливши, що той разом із уманським поетом Северином Гощинським стали зачинателями надзвичайно яскравого феномену – так званої української школи в польській поезії.
Спадає покривало – і присутні бачать не лише двомовний текст, що засвідчує вдячність земляків творцеві повісті ”Марія”, але й портрет її автора. Високе інтелігентне чоло, худорляве обличчя, задумливий погляд у далину, проникливі очі.
Настоятель римо-католицького храму Парох Олександр освятив дошку. Тепле слово виголосив Седлецький професор Генріх Мару шевський, підкресливши, що велике пізнається з відстані часу. От і зараз спадщина поета надихає нас, допомагає стати духовно багатшими. А далі звучали пісні та поезії польською у виконанні учнів і гімназистів міста, які вивчають мову братнього народу. На завершення заходу в міському будинку школярів і молоді відбувся конкурс романтичної поезії, в якому крім господарів виступали й гості – учасники ансамблю пісні й танцю ”Ходов’яци” з міста Сєдлеця.
Пошановували митця-поляка, але він є гордістю й української спільноти, бо на Волині народився, мужнів, черпав натхнення. Наш край став для поета духовною вітчизною.
Кілька слів про поему ”Марія”. Тут відображено боротьбу між магнатами та дрібною шляхтою, показано мальовничу природу України. Сюжет побудовано на реаліях конфлікту між Францішком Потоцьким і його сином Станіславом Щесним, що призвів до вбивства Марії (1771 р.), дружини молодшого Потоцького. Твір показує драму людини, вплутаної у тогочасні історичні обставини, минущість існування особистості, вічність кохання, невідворотність приходу смерті.
Позаяк поема була співзвучна часові, то мала величезний успіх у читачів. Упродовж кількох десятиліть після написання видавалася 26 разів у Варшаві, Познані, Львові, Петербурзі, Лондоні, Празі, інших містах Європи.
Літературознавці стверджують, що вона була популярнішою за твори Юліана Нємцовича і навіть самого Адама Міцкевича. Не дивно, що твір перекладено майже всіма європейськими мовами (навіть есперанто). А от українською перекладено лише окремі уривки поеми. Правда, обіцяв цю роботу виконати дубенський поет Микола Пшеничний. Невідомо лише, скільки часу доведеться чекати досконалого українського перекладу. А від часу першого накладу твору минуло 184 роки.
Василь Яноші,
Дубно.