Наші в збірній

— Сергію, Ви пропустили перший збір національної команди, прийнявши рішення спершу готуватися за індивідуальною програмою. У цьому дійсно була необхідність?

— Минулий сезон був дуже тяжким для мене, накопилася величезна втома, тому я вирішив продовжити собі відпустку. Наставник збірної Віталій Лебедінцев не перешкоджав, тим більше, що я пообіцяв з’явитися в розташуванні команди в задовільному стані. Звичайно, нічого особливого в цей період часу не робив, але кроси бігав справно.

— Якщо Ви так сильно потребували відпочинку, то навіщо після завершення чемпіонату України в суперлізі відправилися на Спартакіаду захищати кольори Рівненської області?

— Я б перестав себе поважати, якби не зробив цього. Тим паче, що для ”Пульсара”, який представляв область, дуже важливо було привернути до себе увагу, оскільки питання стояло дуже гостро — чи бути команді в суперлізі. Радий, що мені вдалося допомогти команді, яка дала мені путівку в життя.

— Кажуть, у Вас був шанс відправитися в літню лігу НБА?

— Коли мене про це повідомили, я відпочивав у Хорватії, тому не встиг вчасно оформити необхідні документи для поїздки в США. Напевно, це на краще, адже невідомо, як би я зумів себе проявити за океаном після відпустки. Хоча, не приховую, дзвінок із Америки мене порадував. Два роки з НБА мені ніхто не дзвонив, я вже практично закреслив цю перспективу. Аж раптом виявилось, що залишаюся у полі зору ”Мемфіса”.

— Фахівці вважають, що якщо Печеров і Фесенко штурмують національну асоціацію, то Ліщук просто зобов’язаний закріпитися в НБА. З іншого боку, говорять, що Вам просто не вистачає необхідного піару.

— Коли я виступав за ”Хімік”, у мене був агент, що займався американськими перспективами. Але після від’їзду з Південного цей контакт загубився, оскільки його організував южненський клуб. Зараз я знову працюю в цьому напрямку, і вже знайшов людину, яка представлятиме мої інтереси в Америці. До речі, у вересні знову запрошують на перегляд, але я не впевнений, що ”Азовмаш” мене відпустить.

— Наприкінці минулого сезону Ліщука активно «сватали» і в європейські клуби. Повідаєте, хто серйозно цікавився Вашою персоною?

— До мене теж доходили різні чутки, але особисто зі мною з цього приводу ніхто не спілкувався. Виняток становив Светіслав Пешич, який очолював іспанську ”Жірону”. Він під час ”Фіналу чотирьох” Кубка Європи агітував мене до Іспанії. До речі, судячи з усього, звідси і ”ростуть” ноги у варіанті з моїм переходом в московське ”Динамо”, адже цю команду нещодавно очолив саме Пешич. Як би там не було, у мене діючий контракт із ”Азовмашем” ще на рік. Тому найближчим часом я нікуди не збираюся.

— Як Вам кадрові зміни у складі «Азовмаша»?

— Чесно кажучи, під час відпустки намагався максимально ”забути” про баскетбол і відпочити, тому навіть не в курсі кого клуб придбав. Втім, як на мене – головне, кого ми втратили. Все-таки, Халід Ель-Амін і Кенан Байрамовіч складали кістяк команди, який був здатний на великі звершення, а зараз, судячи з усього, доведеться будувати нову команду. Особливо засмучений, що не вдалося зберегти Ель-Аміна, адже такого класного розігруючого важко буде відшукати.

— Тоді повідаю Вам новину — ”Азовмаш» уклав контракт з відомим шотландським центровим Робертом Арчібальдом. Якщо у зв’язку з цим Вам доведеться в новому сезоні діяти на позиції четвертого номера, не турбуєтесь?

— В принципі, для мене це улюблене амплуа, хоча в цілому, мені всеодно на якій позиції діяти, лише б приносити користь команді і мати багато ігрового часу. Якщо дійсно належить перегрупуватися, то в міжсезонні доведеться особливо попрацювати над швидкісною витривалістю.

— Давайте повернемося до справ національної команди. Які перші враження від перебування в збірній?

— Не приховуватиму — враження сумні. Щойно приїхав — цікавлюся у хлопців: де Буцький? Артема, виявляється, в збірну не викликали. І це при тому, що в команді з плеймейкерами божевільний дефіцит. Далі — більше. Виявляється, головний тренер команди Віталій Лебедінцев вирішив відмовитися від послуг братів Кривичів, Артур Дроздів в збірну не доїхав. Ситуація, зізнаюся, невтішна. Ті, хто знаходиться на зборах в збірній — в пригніченому стані.

— Реально з такими проблемами завоювати останню путівку на Євро-2007?

— Я вже почав замислюватися — як би нам зберегти місце в дивізіоні А. Порахував, що для цього необхідно буде двічі обіграти Данію і здолати вдома Бельгію. Що стосується шансів завоювати путівку до Іспанії, то вони дійсно примарні. Навіть якщо ми якимсь дивом зможемо обійти Ізраїль, то в завершальній ”кульці”, судячи з усього, відбудеться побачення з Боснією і Македонією, а двічі вище за голову не стрибнеш.

— Не з’являлося бажання залишити лави збірної і продовжити собі відпустку?

— Як це пафосно не прозвучить, проте я патріот своєї країни, тому такий варіант навіть не розглядав.

— Вам не здається, що раз гравці відмовляються виступати під керівництвом нинішнього наставника, то він не гідний честі очолювати національну збірну?

— Ви знаєте, я б багато що міг сказати не тільки з цього приводу, але поки що не хочу загострювати і без того важке становище в збірній.