Рівне:

EnglishRussianUkrainian

Коли двоє стають одним

Психологія 22-апр, 2010, 11:589 prov 665
Весілля – це насправді найурочистіший і найсвятковіший день в житті. Якщо пригадати інші пам’ятні дні, то… порівнювати нема з чим. Так, у шлюбі буде багато щасливих моментів: народження дітей, їхнє весілля, народження онуків тощо, але коріння цих подій – саме весілля. Єдине і найважливіше.
Багато галасу, приготувань – а ЦЕЙ ДЕНЬ пролітає швидко, яскраво, як спалах комети. Перша ніч двох найщасливіших в світі, перші безтурботні будні, весільні фото, відео і т.д.
Кажуть, що аромат весільного свята “тримається” в пам’яті приблизно півроку, а далі життєвий ритм перелаштовує подружжя на свій лад. Багато молодят переживають перші “тертя”, суперечки, труднощі, тобто все, що називають “будівництвом спільного дому”. Хоча не всі відчувають кризу першого року.
Чи є якісь таємниці сімейного життя? Так, звичайно. Але в кожного подружжя вони свої. Чи є обов’язкові правила? Обов’язкових, мабуть, ні. Хоча загальні правила-рекомендації були, є і будуть завжди. Хтось до них дослухається, а хтось створить свій власний досвід. Думаю, декілька перевірених правил можуть стати у пригоді.
Одне з найперших, на мою думку, це спільність. Спільність буквально у всьому. В побуті все спільне і вільне для вживання, все спільно набувається (купується, заробляється), використовується, ламається (а не “Ти зламав машинку для гоління, яку я тобі подарувала. Ти нездара, ти не цінуєш і т.д…”) і знову набувається, і так по колу. Пригадуємо цитату з шлюбної церемонії “Двоє стануть одним”, що означає – двоє працюють на одне-спільне і одне-спільне для добра обох.
Спільними мають бути хатня робота, допомога у справах один одного, розмови, обговорення, походи до друзів (бо друзі тепер вже спільні, а не “моя компанія”, “твої колежанки”), прогулянки, радощі і переживання. Це принципово важлива установка на все подальше сімейне життя, адже вона формує впевненість в другій половині, в тому, що якщо тобі не вистачатиме сил – допомога завжди поруч.
Дуже важливим є вміння берегти свою сім’ю, свою інтимність, свій власний світ. Тобто вміти відрізнити втручання ззовні (“порадою”, цікавим спостереженням, невмілим компліментом) від щирого прагнення допомогти. А охочих завжди знайдеться вдосталь – батьки, родичі, друзі. Адже молода сім’я, наповнена коханням, щастям, радістю – має особливу енергетику, ауру, яка “притягує” інших. Не впускайте в свою сім’ю чужий гіркий досвід, адже ви пишете свою єдину, неповторну життєву книгу. Досвід щасливих подружніх пар підказує, що коли партнери живуть один для одного, служать один одному – тоді почуття щирі і взаємні, тоді справжня любов примножується і росте.
Не завадить пам’ятати про роль чоловіка і жінки у сім’ї. Адже обоє покликані до подружжя, щоб реалізувати себе в ньому.
Що б там не говорили про становище сучасної жінки в суспільстві, але сімейне життя вимагає, щоб саме вона була берегинею. Абсолютно природньо, нормально і потрібно, щоб жінка мала в сім’ї, в домі свою територію – кухню. Хоч як молода дружина може скаржитися, що не вистачає часу, вона не вміє, або не любить готувати, проте кухня – це “святе” для кожної без винятку господині. Тут – її стиль, її порядок, її реалізація. Пригадайте першу суперечку, з якої почались клопоти у персонажів “Кайдашевої сім’ї” Нечуя-Левицького – з того, що дві господині не могли поміститися на одній кухні! Це місце, де найдовше перебувають всі члени сім’ї, спілкуються тощо.
Свою місію молодий чоловік вбачає в тому, щоб утримати сім’ю. Його завдання – бути господарем дому. Чоловік хоче мати “власний куток”, територію, на якій він може поставити чотири кілки як символ володарювання. Це треба приймати, швидше, як підсвідоме прагнення чоловіка до самореалізації в сім’ї. Бути господарем – це не просто давати лад справам, а й відчувати свободу дій, можливість працювати задля розвитку сім’ї.
І найважливіше: кожне нове подружжя у цьому світі народжується задля того, щоб виконати тільки йому призначену місію. Ціль кожної сім’ї індивідуальна. Це виховання двох (трьох, чотирьох) дітей, будівництво дому, продовження справи батьків, праця для суспільного добра, допомога ближнім тощо. По-справжньому щасливі пари, живучи для себе, знаходять час для громадських справ. Наприклад, такими були свого часу родини Шептицьких, Крушельницьких.
Сімейне життя – це особливий настрій, стиль, спосіб думання і сприймання себе і своєї половини в світі. Шлюб – велике, благородне покликання!
Тетяна ХОМИК
para.te.ua
Схожі новини
Створення та просування сайтів Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Календар
«    Июнь 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 
Вгору