Рівне:

Створення та просування сайтів

Відлуння платинового поцілунку

Суспільство 27-травня, 2010, 11:549 prov 1 358
Відлуння платинового поцілунку


«Весілля справляли по-старосвітському. Дружки летіли верхи на конях по вулиці, на рукавах біліли хустки. По дорозі хутко шикувалися заслони, щоб перепинити молодих і вимагати викупу. У хатах молодого і молодої востаннє оглядали столи й перевіряли чи все є так, «як годиться». Пострілів пролунало стільки, скільки потрібно було”.
Так гуляли весілля у «Чотирьох шаблях» Юрія Яновського, але у житті подружжя Веремчуків із Вовнич все було інакше. У повоєнний час сім’ї цих уже дідуся та бабусі не мали таких коштів, аби їхнє весілля гуло на всю околицю.
- Не було таких ресурсів. Тоді весілля обходилося однією-двома літрами горілки, а зараз – п’янство, - пояснює Дмитро Флорович. - Розписалися ми у вересні, а коли назбирали грошей на вінчання – був уже листопад. На гармошці грав родич. Ось так відгуляли ми своє весілля.
Доки молодий 18-річний хлопчина був на донецьких шахтах, його суджена Ольга мешкала у рідному селі, а коли повернувся через три роки з поневірянь додому, зустрів дівчину на танцях у селі і уже не міг без неї жити.
- Ми однокласники. Ольга впала в око – й до цього часу нічого не бачу, - так розказує про перше побачення дідусь. – Згодом сказала, щоб зі сватами приходив. Півтора року ходив. Ось і прийшов…
Зараз Дмитро Флорович та Ольга Олексіївна живуть, як то кажуть, душа в душу, адже головне правило – вчасно зупинитися, коли починається якесь гарячкування.
- Бувають сварки, але доки не розгорілося, то легше загасити. Але ми суперечки за основу не беремо. Було, то нехай, - пояснює бабуся.
Ось так уже й 62 роки подружнього життя минуло. Невтішно для стареньких, що зараз немає такої довіри у подружніх пар, як колись, бо живуть не за Божими законами. Якщо хочуть злагоди – не поспішати треба, а все впевнено обдумати, щоб бути до весілля незалежними одне від одного, берегти себе від правильних вчинків, а ось коли встануть на ноги – тоді й розпочинати спільне життя – такими заповідями хоче наділити майбутніх молодят літнє подружжя.
- Востаннє цілувалися, коли відзначали 50-ти і 60-ліття, - згадує Ольга Олексіївна. – Діти, внуки й правнуки приїхали нас вітати, а тепер ще й на 65-річчя подружнього життя завітати хочуть, щоб ще раз упевнитися, що є в діда з бабою порох у порохівницях…
Павло КРЕКТУН,
Млинів
Схожі новини
Сайт безкоштовних оголошень Сайт безкоштовних оголошень Пакети з логотипом

Соц. мережі
Вгору