На Рівненщина дівчина на горищі просиділа без води та харчів три доби

17-річна рівнянка Катерина проживє разом із рідними у жахливих умовах. З кожним днем дівчину все більше і більше гнітило її домашнє оточення. Пияцтво батьків, відсутність домашнього затишку та злагоди у сім`ї, безперспективність кращого майбутнього та глибока депресія підштовхнули дівчину до радикального кроку. Якось, у сильному пригніченому стані вона дістала пігулки та вже готова була покинути цей світ.
Ще наприкінці літа Катерина, не витримавши морального тиску та постійне цькування рідних батьків про те, що вона, мовляв, хвора, штовхнуло дівчину відважитись на відчайдушний крок. Дівчина наковталася пігулок і лягла, чекаючи на смерть. Спочатку боляче не було. Лише тішила думка, що скоро все це закінчиться.
Ввечері мати прийшла з роботи. Жінка побачила, що у пустій кімнаті від сильного болю кричить її дитя. Наказавши дівчині очистити шлунок, жінка з черствим серцем навіть не намагалася дізнатись, що в решті-решт коїться з дочкою. Замість цього матір вилаяла доньку. Тоді Катерині вдалося вижити, незважаючи на всі симптоми серйозного медикаментозного отруєння. Однак, навіть після цього випадку в родині була повна відсутність хоча б натяку на батьківську любов та материнське піклування.
Вже невдовзі від дитячого відчуття непотрібності нікому та жалючій одинокості впродовж трьох днів Катерина ковтала пігулки, аби назавжди піти від матері та трьох братів.
Біль пронизував наскрізь, вона не могла їсти і лиш снувала закутками неохайної оселі у пошуках скорішої смерті. Боліло все, починаючи від кінчиків пальців до глибокого пронизливого болю десь там у середині мозку. Але навіть тоді ця нестерпна фізична біль для Катерини була ніщо у порівнянні з байдужістю її родини. Тоді рідні особливої уваги на скарги Катерини не звертали, мовляв, немає коштів на обстеження а моральний стан дівчини вочевидь їх ніколи і не цікавив.
Бажання вчитися у школярки зовсім не було, як не в радість їй було знаходитись серед сім`ї. Дівчина замкнулася та не бажала будь-кого бачити. Лише згодом вона відверто та щиро розповість працівникам відділу кримінальної міліції у справах дітей Рівненського МВ УМВС, про свої проблеми, знайшовши у правоохоронців ту підтримку та звичайну людську увагу, якій їй так довго не вистачало вдома.
Інформація, що надійшла до чергової частини Рівненського міськвідділу змусила правоохоронців розпочати пошук 17-річної дівчини та не на жарт збентежила оточуючих.
Як стало відомо, Катерина зникла та не з`являється вдома. - коментує начальник Рівненського МВ УМВС Петро Єзгор. - Відразу слідчо-оперативна група виїхала за місцем проживання безвісти зниклої рівнянки. Увійшовши у помешкання, міліціонери жахнулися: повний безлад, неприємний запах приміщення викликав звичайнісінький жах. Опитавши її рідних та оглянувши помешкання, правоохоронці розпочали розшукові заходи. На пошуки зниклої були направлені усі відповідні міліцейські служби, адже розуміли, що такі умови проживання, в першу чергу, можуть призвести до непоправного. Чотири доби правоохоронці шукали дівчину, спілкувалися з усіма її родичами, друзями.
До пошуків залучили мешканців обласного центру, які були повідомлені про зникнення Катерини через засоби масової інформації. Відповідну інформацію отримали й диспетчери радіо-таксі Рівного. Фото із прикметами розмістили й на інформаційних дошках у дворах будинків.
…Побачивши 7 листопада у холі Рівненського міськвідділу міліції зниклу минулого тижня Катерину, міліціонери були здивовані та зітхнули з полегшенням. Вона знайшлася. Втім, зі смутком та в пригніченому стані Катерина проходила коридорами міського відділу.
Одночасне спілкування матері з донькою в присутності міліціонерів оперативникам здійснити не вдалося. Істеричним крикам та нападкам на доньку 54-річної Тамари, матері дівчини, не було меж. Жінка розповіла, що дочка тихенько покликала її із горища. Стало відомо, що після того, як Катерина пішла з дому, та пізно ввечері холодна і голодна, вона потайки вилізла на горище, де і просиділа без води та харчів три доби поспіль.
А коли спустилась на оклик матері - на дівчину знову чекав підвищений тон спілкування із рідними, нарікання та докори. "Що ти накоїла, тебе шукає міліція!" – кричала роздратована матір суворо дивлячись дівчині в очі.
Катерина із міліціонерами спочатку спілкувалася неохоче. Лише згодом вона відчула людську небайдужість до неї від правоохоронців. Що ж змусило її зникнути геть?
- Я так більше жити не могла, - ділиться з жінкою-міліціонером Катерина. – Ті стіни, крики, натяки рідних мене вбивали морально. Мені не було у чому навіть вийти на двір…
Натомість, на запитання, чому ж дівчина не звернулася ані до працівників міліції, ані до медиків по допомогу, лише знизувала плечима, мовляв, на лікування немає грошей.
Працівники відділення кримінальної міліції у справах дітей Рівненського МВ УМВС викликали лікарів швидкої медичної допомоги. Натомість дівчині допомога не знадобилася. Вона із матір”ю та двома братами повернулася додому. Втім працівники ВКМСД Рівненського МВ Катерину поставили на облік, а на її матір склали адміністративний протокол за неналежне виконання своїх обов’язків.

Інна БЕРЕЗОВСЬКА, помічник начальника Рівненського МВ УМВС по взаємодії з громадськістю та ЗМІ