Визначення особистої сексуальної орієнтації

Гомосексуальність – це не душевна хвороба, тому вона не може лікуватись і не є інфекційною. Це також не вроджений дефект – помилка природи. Геї та лесбіянки не можуть змусити будь-кого бути такими як вони, а також спокушати чи переконувати бути геями та лесбіянками. Неможливо змінити свою сексуальну орієнтацію так само, як неможливо позбутися власних веснянок.

Жінка не стане лесбіянкою тільки тому, що боїться або ненавидить чоловіків, навіть якщо вона зазнала сексуального насильства з їхнього боку. Натомість жінка не стане гетеросексуальною через насильство з боку іншої жінки або ненависть до жінок. Жінка є лесбіянкою тільки тому, що її приваблює інша жінка. Так само чоловік не буде геєм через боязнь чи ненависть до жінок, навіть якщо у дитинстві він зазнав тяжких психічних травм. Натомість, його можуть просто приваблювати чоловіки.

Дослідження не спроможні з’ясувати психосоціальні впливи на причини поведінки геїв, відслідкувати їхнє оточення, батьківські стилі поведінки, психологічні атрибути і рольові ігри. Окрім того, не підтверджено, що визначальником орієнтації є біологічні впливи, тобто спадковість або гормональні зміни. Існує думка, що особиста сексуальна орієнтація у людини формується протягом перших п’яти років життя, а деякі сексологи вважать, що цей процес відбувається ще в утробі матері.