Українських жінок не допускають до влади

– Це не тільки не відповідає європейським нормам, де жінок у парламентах не менше 30%, а не дотягує навіть до загальносвітових показників (14%). Ми навіть відстаємо від деяких країн Африки й Азії, – наголосив пан Борода. Поміж тим, експерт Ольга Романюк переконана, що більша кількість жінок при владі сприяла б вирішенню соціальних проблем, позаяк жінці вони близькі та зрозумілі. Як зазначила пані Ольга, незважаючи на існування в Україні Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», дискримінація в країні таки має місце. Чи не найяскравіше гендерна нерівність виражена на ринку праці. Так, за словами пані Ольги, як у державному, так і у приватному секторах зарплати жінок за ту ж роботу у середньому на 27% менші, ніж у чоловіків. – Це пов’язане, насамперед, з тим, що жінки йдуть у декретні відпустки, а це свого роду і втрата кваліфікації, і відсутність росту. Тому роботодавці платять менше, компенсуючи можливі втрати на навчання нового спеціаліста в разі, якщо жінка піде у відпустку з догляду за дитиною, – зазначила пані Романюк. Говорячи про гендерну нерівність та дискримінацію, переконані експерти, ми повинні мати на увазі також проблеми чоловіків, адже у деяких випадках вони також потребують захисту. Вони значно більше, аніж жінки, працюють понаднормово. А ще чоловіки підлягають дискримінації, коли при розлученні колишня дружина не дозволяє бачитися з дітьми. Показовими є оголошення про вакансії, де чітко вказано бажану стать працівника. Такі оголошення дискримінують і жінок, і чоловіків, оскільки зменшують рівність можливостей на ринку праці. На думку експертів Міжнародного центру перспективних досліджень, в Україні, не зважаючи на існування законодавчої бази, відсутні механізми, які б ефективно вирішили ці проблеми. Так, жертви дискримінації не знають, куди звертатись, а притягнути до відповідальності тих, хто допускає такі порушення, особливо роботодавців, іноді просто неможливо.

Марина ДАНИЛЮК,

Рівне.