Чоловіки стають безплідними, а жінки скаржаться на дискримінацію

Прибиранням квартири займається понад 80 відсотків українських жінок і лише до 20 відсотків чоловіків. Допомагають дітям у підготовці шкільних завдань понад 70 відсотків жінок і лише 10 відсотків чоловіків. Приготування їжі забирає у жінок 10-12 годин на тиждень, у чоловіків — одну-півтори години. При цьому 33 відсотки «сильної» статі не доживають до пенсійного віку, приблизно третина українських чоловіків не можуть залишити по собі нащадків. Про те, що сьогодні турбує жінок та чоловіків, журналісти дізнавалися 10 червня під час засідання Рівненського прес-клубу.
У сферах із найнижчим рівнем заробітної плати працюють переважно жінки. Вони переважають і на роботах, де більшість виробничих операцій виконується вручну. Середній розмір заробітної платні у жінок на третину менший, ніж у чоловіків. Крім того, кваліфікація жінок підвищується значно повільніше, ніж чоловіків, гальмуючись у період народження і виховання малолітніх дітей.
— Майже всі, хто шукав роботу, хотів отримати пристойну зарплату, зіштовхувалися з тим, що на керівних посадах роботодавці хочуть бачити чоловіків, - зазначає голова центру підтримки громадських ініціатив „Чайка” Лариса Гунько. — Разом з тим роботодавці продовжують цікавитися у жінок, котрих беруть на роботу, їхніми планами стосовно одруження та народження дітей. Існуючі в нашій державі закони не можуть захистити жінку від економічної дискримінації та навіть сексуальних домагань на роботі.
За високий соціальний статус, професійну кар'єру жінки часто розплачуються малодітністю або незаміжжям. Оскільки материнство вимагає гнучкого графіка роботи, неповного трудового дня, то більшість жінок орієнтується на професії у сферах освіти та обслуговування. Подвійна зайнятість, зумовлена необхідністю поєднувати кар'єру з домашньою працею (доглядом за дітьми, батьками, веденням домашнього господарства), створює для жінки додаткові труднощі.
— Рівень неоплачуваної, неоціненної, невинагородженої праці у жінки вдвічі, а то й тричі вищий, ніж у чоловіків, - розповідає кандидат соціологічних наук, керівник Центру соціально-політичних досліджень РДГУ Леся Кириленко. — Практично не працює система освіти у питаннях формування нової культури відносин однієї статі з іншою, як наслідок —ні чоловіки, ні самі жінки недооцінюють жіночої ролі у суспільному житті.
Страждають від гендерних проблем і чоловіки. Третина представників «сильної» статі не доживає до пенсійного віку. Українські чоловіки живуть у середньому 62 роки. Помирають переважно не від старості чи невиліковних хвороб, а від нещасних випадків, травм, отруєнь, найчастіше – алкогольних. Вирізняються одними з найвищих у світі темпами зростання захворюваності на ВІЛ-СНІД та туберкульоз. З поміж них 12 мільйонів – активні курці, третина – неодружені. Приблизно третина не можуть залишити по собі нащадків. Такі дані були оприлюднені у документальному фільмі «Чоловіча розмова» ще чотири роки тому. За словами лікаря-андролога Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру Романа Кричильського, така тенденція зберігається й сьогодні. До того ж у сфері репродуктивного здоров’я чоловіки позбавлені достатніх обсягів медичної допомоги та отримують менше інформації, ніж жінки.
— Чоловікам слід остерігатися стресів, — радить Роман Кричильський. — Чоловіки психологічно важче переносять економічні негаразди: безробіття, невдале кар’єрне просування чи низьку заробітну плату. Тож жінкам варто їх підтримувати, — резюмує лікар.