Виїзна невдача

Початок західноукраїнського дербі відразу позначив ціну поєдинку – обидві команди в перші хвилини ніяк не могли продемонструвати результативних дій. Було помітне хвилювання гравців обох колективів. До завершення другої хвилини львів’яни вигравали – 4:0, а от рівняни, ніяк не могли результативно завершити свої атаки. “Прорвало” їх трохи пізніше – спочатку двічі з-під кільця відмітився Анатолій Дубнюк, через хвилину “трульник” записав на свій рахунок Ілля Шемосюк. І хоча тим же відповіли і господарі (Борис Калугин), все ж таки в грі намітився перелом і помалу гості захопили лідерство, яке розвинули в другій чверті. Вже на її початку “Пульсар” довів свою перевагу до “плюс 9” (33:24) – після чергового кидка Дубнюка на 13-й хвилині. Підопічні Сергія Шемосюка активно захищалися, атакували “політехніків” по всьому майданчику і сміливо йшли на загострення, провокуючи господарів на порушення правил. В другій чверті матчу центровий львів’ян Володимир Мінчаков, через якого в основному і розвивалися атаки господарів, мав в своєму пасиві три фоли. Здавалося, все йшло до чергової поразки підопічних Віталія Детюка. Очевидно, в це дуже рано повірили “пульсарівці” – вони чому збавили хід, чим і скористалися господарі. Кінцівка другого періоду залишилася за ними – 11:3 і на відпочинок команди пішли вже з перевагою львів’ян – 47:43.

Велика перерва пішла на руку “політехнікам” – відразу ж після відпочинку вони продовжили штурм щита гостей, “включили” і задню лінію – трьохочкові записав на себе польський захисник Петро Кардас, двічі вдало атакував Юрій Штереб. Рівняни ж продовжили низку помилок, до того ж у середині періоду п’ятий фол отримав Андрій Костко, один з найпомітніших на майданчику гравців “Пульсара”. І хоча Мінчаков двічі промазав штрафні, через декілька секунд його помилку виправив Максим Тутубалін – 61:50. Але навіть два підряд трьохочкові, у виконанні В’ячеслава Ковалевського, не змінили хід гри – тут же Кардас і Ярослав Лемик відновили статус-кво – 66:56.

На початку завершальної чверті шість очок “Пульсара” подарували надію численній (до сотні чоловік) рівненській торсиді, яка прибула на двох автобусах – рівняни не замовкали ні на секунду, підтримуючи своїх улюбленців. Проте останнім, повністю ліквідовувати гандикап не вдалося. Мабуть, останній шанс переламати хід поєдинку в свою користь, гості не використовували на початку 38-й хвилині – після двох штрафних у виконанні Анатолія Дубнюка перевага господарів обчислювалася лише одним дальнім кидком – 78:75. Проте, якраз його підопічним, Сергія Шемосюка і не вистачило. Дальні кидки у них явно не пішли – не в приклад львів’янам, снайпери яких з “пристріляних” позицій практично в ці хвилини не мазали. Рубіж останньої хвилини команди подолали при семиочковій перевазі господарів (82:75), а п’ять очок Лемика і Бориса Калугина, які послідували далі, лише зміцнили віру львів’ян і їх вболівальників в перемогу.

Якщо ж відштовхуватися від статистики, то головним критерієм перемоги “Львівської політехніки” стала їх упевнена гра під щитами – у них 41 підбір (у Мінчакова – 14) проти тридцяти у суперника, в два рази більше і атакуючих передач (17 – 8). За іншими ж показниками команди практично рівні.

Сергій Шемосюк, головний тренер “Пульсара”:

– Ми намагалися показати красиву гру і, вважаю, нам із суперником це вдалося. Глядачі, напевно, отримали задоволення. На жаль, ми дуже слабо зіграли в захисті і в мене великі претензії до гравців передньої лінії. Наші “високі” програли єдиноборство своїм опонентам, дозволивши їм закинути все, що можна.

Віталій Детюк, головний тренер “Львівської політехніки”:

– До цієї перемоги ми йшли довго – повинні були виграти і в Харкові в попередньому матчі, і в інших зустрічах. Проте, часто нам не вистачало витримки в складних ситуаціях. У цій же зустрічі хлопці повністю виконали ігрову установку на захисні дії, проявили повну самовіддачу і результат позначився. Навіть відсутність із-за травми нашого капітана Владислава Мартинова, не перешкодила нам. Навпаки, хлопці старалися і за себе, і за нього.