«Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі задуми їхнього серця увесь час тільки злі, і розкаявся Господь, що створив людину на землі, тож страждав у своєму серці; і сказав Господь: «Знищу з лиця землі людину, яку Я сотворив: від людини до скотини, плазунів та птиць небесних; бо каюсь, що створив їх».Як відомо, Біблія нам каже, що люди жили 2 тисячі років до Потопу. Після цієї всесвітньої катастрофи люди знову вели себе ганебно та розпусно. Але, так як Бог пообіцяв через людину більше не знищувати всього живого – він посилає Свого Сина Єдинородного, для того, щоб запровадитиустави небес та покласти на Землі їхню владу.« Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?» - запитує Бог Йова, який вступив у суперечку з Богом. Йов 38:33 Це каже про те, що простій смертній людині це не під силу зробити те, що зробив своїм приходом до людей Божий Син саме в той час, коли люди знову ганебно відійшли від Бога - свого Творця.
Благовіщення Пресвятої Богородиці — велике свято, третє за значенням релігійне свято після Великодня і Різдва Христового. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, західного — 25 березня.
В цей день архангел Гавриїл провістив діві Марії, що вона непорочно зачне від Cвятого Духа і народить Сина Божого — Ісуса Христа. Бог вибирає Марію з Назарету – із Ізраїльського народу, роду Давидового. Через те Ісус не раз в Біблії називається – «Син Давидів».
В Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Діву Марію, побудований храм в пам’ять Благовіщення Богородиці.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Але, як і завжди - тісно переплетене з язичництвом: використання хлібів, свічок, забобонів, звичаїв та обрядів, чого немає в Біблії.
Розповідь про цю подію знайдена тільки в одному Євангелії від Луки (1:26–38):
«Шостого ж місяця був посланий від Бога Ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет, до діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж діви — Марія. Ангел, увійшовши до неї, сказав: радуйся, благодатна! Господь з тобою, благословенна ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав їй ангел: не бійся, Маріє! Бо ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі й народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його. І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця. Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною, бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом Твоїм. І відійшов від неї Ангел».
Ідея свята Благовіщення — це надія на спасіння людського роду. Ангел Гавриїл приніс звістку, що незабаром на землю прийде Спаситель. Народить Його нікому не відома галілейська жінка Марія. Саме через неї відбудеться таїнство народження і пришестя Бога на землю: не війною, галасом чи страхом, щоб усі і відразу попадали на коліна, а через сумління, розум і сприйняття кожної людини, а через віру в Бога Живого.
Библия - Надежда . (Серия 6) - YouTube
Світлана Коток, історик
