Скільки українців довіряють Зеленському зараз: результати опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати свіжого дослідження щодо ставлення громадян до президента Володимира Зеленського. Згідно з даними, отриманими на початку лютого 2026 року, більшість українців продовжують висловлювати підтримку главі держави, проте соціологічний експеримент вказав на певні розбіжності між прямими та непрямими відповідями респондентів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Свіжі цифри: скільки українців довіряють Зеленському

За результатами прямого запитання, 61% українців заявляють про свою довіру до Володимира Зеленського. Натомість 33% опитаних висловили протилежну думку, зазначивши, що не довіряють президенту. Баланс між позитивними та негативними оцінками наразі становить +28%.
Структура довіри виглядає наступним чином:

• 25% опитаних «повністю» довіряють президенту;
• 36% схиляються до варіанту «скоріше довіряю».

Серед тих, хто висловив недовіру, 17% займають радикальну позицію («зовсім не довіряю»), а 16% обрали відповідь «скоріше не довіряю». Соціологи зазначають, що ці показники залишаються стабільними протягом останнього місяця — ідентичні цифри фіксувалися і на початку січня.

Соціологічний експеримент: метод «задуманого знайомого»

Цього разу дослідники використали додатковий метод перевірки щирості відповідей. Респондентів розділили на дві рівні групи. Першій ставили пряме запитання про довіру, а другій — через призму оцінки уявного «знайомого», який може вільно висловлювати будь-які думки.
Результати експерименту показали відчутну різницю. У випадку непрямого запитання рівень підтримки знизився до 53%, тоді як при прямому він залишався на рівні 61%. Це дає підстави припустити, що частина громадян схильна давати соціально очікувані відповіді при безпосередньому контакті з інтерв'юером.

Чому показники відрізняються: аналіз причин

Така розбіжність не є наслідком страху перед критикою влади. Соціологи пояснюють це явище феноменом «державницької відповіді».
У воєнний час громадяни, навіть маючи певні претензії до дій влади або особисте незадоволення окремими рішеннями, свідомо демонструють підтримку інституту президентства. Це робиться задля збереження внутрішньої єдності та стійкості держави. Таким чином, частина респондентів транслює не стільки персональну довіру, скільки підтримку ролі президента як верховного головнокомандувача.

"Можна припустити, що реальний рівень довіри дещо нижчий, ніж показують прямі опитування. Проте меншою мірою це пов’язано зі страхом критикувати президента. Ймовірніше, люди дають "державницьку" відповідь - навіть якщо незадоволені, вони підтримують єдність у воєнний час", - зазначають у КМІС.

Динаміка та контекст

Порівняно з піковими показниками попередніх періодів, поточний рейтинг демонструє стабілізацію. Соціологи підкреслюють, що на четвертому році повномасштабного вторгнення високий рівень довіри до лідера країни є показником високої консолідації суспільства навколо державних структур, попри втому від тривалого конфлікту.