Про що говорять біблійні бігборди?

Примітністю сучасного міста стали бігборди – великі стенди, з яких нас запрошують купити найрізноманітніші товари – від пива і пепсі-коли до телевізорів та холодильників.
А останнім часом усе частіше почали потраплятися на очі текстові бігборди, на яких чорним по білому чи, навпаки, білим по чорному написані тексти з Біблії. Коли ти перебуваєш у потоці людей та машин, зайнятий своєю справою, ловиш себе на думці, а чи звертає увагу хтось із перехожих на ці бігборди, адже не прочитати їх ніяк не можна.
При виїзді з Рівного в бік Луцька всіх пасажирів проводжають слова: “Я є правда і життя” – з підписом: Ісус Христос. Коли рухатися з Північного до проспекту Миру, тебе зустрічають інші слова: “Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся “. Такі бігборди розміщені по всьому місті — і в центрі, і на периферії, і на вокзалі. Цікаво, а як реагують на ці вислови мешканці та гості міста? Чи відбиваються у їхніх серцях ці істини, чи, прийшовши додому, хтось із них – хоча б хто-небудь – узяв до рук Біблію і запосівся перевіряти, чи справді в такому-то місці Святого Письма пишеться те і те? По селах при в’їзді стоять фігури. Колись у скіфів стояли скіфські баби, охоронці життя... Чи можна стверджувати, що сучасні бігборди – це продовження тих традицій? У чому, власне, різниця? Про що говорять і до чого закликають ці біблійні вислови? Створюється враження, що людям до них нема ніякого діла. От би почути кого-небудь, хто б розповів, що оці написи зіграли в його житті неабияку роль – може, врятували від смерті, від самогубства чи необачного вчинку, чи змусили задуматися над сенсом життя і змінили життєві пріоритети. Чи все-таки доведеться констатувати, що нічого не міняється, і чи ці стенди рекламують пиво, чи говорять про спасіння – все одно. Мовляв, є той, хто платить і кому це, мабуть, вигідно, а є пересічний перехожий, який у найкращому разі ковзне по них поглядом – і тільки.
Дивні ці люди, замовники біблійної реклами. Серед цього метушливого життя, сповненого щоденних проблем у пошуках хліба насущного, вони чомусь платять, напевне, шалені гроші тільки за те, щоб деякий час на видному місці повисіли цитати із Біблії. Яку мету вона ставлять? Невже ці наївні романтики думають у такий спосіб змінити світ? Чи, може, це найреальніші реалісти, які щось знають, чого не знають інші? І який зиск вони мають із цієї реклами? Це ж не реклама прального порошку чи сатиївської ковбаси, і після такої реклами не покладеш до кишені прибуток.
Втім, справедливості ради, варто було б на хвильку задуматись над змістом цих бігбордів. Може, й справді взяти Біблію і ввечері, замість телевізора, почитати хоча б проголошувані бігбордами тексти? Не можуть же просто так люди кидати гроші на вітер. Щось у цім є...
Петро НАКОНЕЧНИЙ,
Рівне.