Слово, що хвилює

В обласній державній бібліотеці відбулася презентація двох нових книг рівненських письменників Сергія Гулі та Івана Сидорчика.
Перший із них уже пройшов становлення як прозаїк. Адже є автором п»яти збірок. Другий же дебютує в цій іпостасі. Однак це аж ніскільки не завадило обом творцям художнього слова організувати спільний творчий вечір, аби поділитися з читачами думками про написане, послухати роздуми своїх колег по перу і тих же читачів. І хоча у “Світлиці” обласної книгозбірні зібралося не так і багато гостей ( це були переважно учні та студенти рівненських навчальних закладів), розмова авторів книг “На вістрі ножа” та “З-під чорних віх” з ними вийшла щирою і теплою. Додали їй яскравого забарвлення й виступи їхніх колег по Національній Спілці письменників України Лідії Рибенко, Євгена Шморгуна, літератора Івана Кидрука, бібліотечних працівників. У їхніх слухачів виникали запитання, побажання.
То була розмова про наше минуле і сучасне. Власне, і Сергій Гуля, і Іван Сидорчик пишуть про найболючіше – про технологічні, екологічні та духовні катастрофи. Ця тема простежується в тій чи іншій мірі в повісті С. Гулі “На вістрі ножа”, що дала назву книзі, та в його оповіданнях. Як і в прозових творах І. Сидорчика. Можна навіть сказати, що цих авторів об»єднує не стільки тема, як сама манера написання. Обоє вони розповідають про життя, яким воно є. Особливо близька їм сільська тематика, бо ж народилися й виросли в селянських родинах: Сергій Гуля в Мухареві, що на Хмельниччині, А Іван Сидорчик – у Ромейках на Рівненщині. Але не цураються вони й виробничих проблем і проблем сучасного міста. Одному болять питання атомної електростанції, іншому – хімічного підприємства.
Зрештою, байдужими до всіх бід людських справжні митці ніколи не були. А чи не найбільшою нашою сьогоднішньою бідою є духовне зубожіння. Його видно по наших книговидавничих і мовних ситуаціях зокрема. Про це написалося, про це писатиметься й надалі. Тож нехай не тупляться пера в наших земляків.
Сергій ДОЛЕНКО,
Рівне.